16 жовтня 2024 року № 320/18442/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо невиключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 31371,56 грн за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу у сумі 31371,56 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №320/1344/19 вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 06.11.2018 № Ф-129634-56 та від 04.02.2019 № Ф-129634-56 скасовано.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №320/4886/19 вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 13.08.2019 № Ф-129634-56 скасовано.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №320/2718/20 вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 14.02.2020 № Ф-129634-56 скасовано.
При цьому відповідачем не приведено інтегровану картку позивача у відповідність до рішення судів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із звільненням з посади головуючого судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.10.2009 №195 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16.10.2009 №4107/10
ГУ ДПС у Київській області прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-129634-56 на суму 15819,54 грн; від 04.02.2019 № Ф-129634-56 на суму 18276,72 грн; від 13.08.2019 № Ф-129634-56 на суму 23785,08 грн та від 14.02.2020 № Ф-129634-56 на суму 29293,44 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №320/1344/19,яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 та ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 №Ф129634-56 та від 06.11.2018 №Ф-129634-56У.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №320/4886/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 та ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-129634-56
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №320/2718/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 та ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 14.02.2020 №Ф-129634-56 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 29293 грн.44 коп.
Позивач 03.02.2022 звернувся до податкового органу із скаргою, у якій просив списати заборгованість по єдиному внеску та привести інтегровану картку у відповідність до судових рішень.
Відповідач листом від 19.05.2022 повідомив позивача, що відсутні правові підстави для списання недоїмки з єдиного внеску ОСОБА_1 .
Позивач 12.04.2023 повторно звернувся до відповідача із скаргою про внесення відомостей до інтегрованої картки та виключення даних про податковий борг, однак, отримав відповідь про те, що резолютивні частини судових рішення Київського окружного адміністративного суду не містять вимог зобов'язального характеру про списання заборгованості та приведення інтегрованої картки у відповідність.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Положеннями Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 (був чинним на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
На даний час правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5 (далі - Порядок №5).
Відповідно до підрозділу 2 Розділу І Порядку №5 інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов'язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).
Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку.
Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд звертає увагу на наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Слід також враховувати, що на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) контролюючим органом не здійснюється визначення суми єдиного внеску, а констатується факт наявності заборгованості зі сплати недоїмки з єдиного соціального внеску, тоді як нарахування зобов'язань в ІКП з єдиного внеску здійснюється в автоматичному режимі на підставі даних інформаційних систем податкових органів.
Отже визнання судом протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), на відміну від визнання судом протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов'язання платника податків, не спричинює наслідків для платника єдиного внеску у вигляді виключення з обліку нарахованих сум єдиного внеску.
Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача в даному випадку буде зобов'язання Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу у сумі 31371,56 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог від 06.11.2018 №Ф-129634-56, від 04.02.2019 №Ф-129634-56, від 13.08.2019 №Ф-129634-56, від 14.02.2020 № Ф-129634-56.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо невиключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 31371,56 грн за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу на суму 31371,56 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.