18 жовтня 2024 рокуСправа № 280/9671/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №280/9671/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування наказу,-
17.10.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 143в від 07.10.2024.
Крім того, просить стягнути з відповідача кошти витрачені на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою від 18.10.2024 позовна заява залишена без руху.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його корить. Також наводить аргументи щодо протиправності оскаржуваного наказу аналогічні викладеним в позові, просить:
вжити заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії наказу керівника Запорізької обласної прокуратури № 143в від 07.10.2024, до набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Також просить стягнути з Запорізької обласної прокуратури кошти витрачені на сплату судового збору у розмірі 908,40 грн.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається - після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Вирішуючи заяву по суті, суд враховує наступне.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що позивача направлено до Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (на правах окружної) м. Запоріжжя терміном на 30 днів з 09 жовтня по 07 листопада 2024 року включно.
Копію оскаржуваного наказу було одержано Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя 08.10.2024.
Отже, станом на дату звернення позивача до суду з заявою про забезпечення позову 17.10.2024) оскаржуваний наказ вже мав бути реалізований (з 09.10.2024). При цьому ані позов, ані заява про забезпечення позову не містять будь-яких доказів нереалізації оскаржуваного наказу.
З урахуванням того, що оскаржуваний наказ містить конкретні терміни його реалізації (з 09.10.2024 по 07.11.2024), який станом на дату звернення позивача з заявою про забезпечення позову розпочався, суддя висновує про необґрунтованість заяви про забезпечення позову щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених прав позивача.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, у зв'язку з очевидною необґрунтованістю цієї заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №280/9671/24.
Копію ухвали надіслати позивачу засобами системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль