про відвід судді
18 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11437/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 в якому просить:
1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення звільнення військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», через сімейні обставини, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
2) Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 з військової служби на абз. 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України)
17.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про відвід головуючого - судді Мачульського В.В., яка вмотивована тим, що суддя Мачульський В.В. вже розглядав справу №140/1552/24 та відмовив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Предметом даного позову було оскарження рішення Військової частини НОМЕР_2 про відмову у звільненні ОСОБА_1 , у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною, яка за висновок МСЕК чи ЛКК потребує стороннього догляду. Зазначає, що суддя Мачульський В.В. в даному судовому рішенні фактично вже сформував свою думку у адміністративній справі, зокрема, які саме документи підтверджують потребу у постійному стороннього догляді відносно повнолітньої особи, тим самим відмовив у задоволенні позовної заяви. Сторона позивача припускає, що в даній справі суддя також прийме рішення про відмову у задоволенні позову (хоча відповідно до законодавчих вимог та висновків Верховного Суду висновки ЛКК затверджених форм є належними документами, які підтверджують потребу особи у постійному сторонньому догляді). Таким чином, на думку сторони позивача суддя Мачульський В.В. підлягає відводу.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої - другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Судом не встановлено підстав, наведених в статтях 36 - 38 КАС України, наслідком яких головуючий - суддя підлягає відводу, оскільки фактично, наведені позивачем обставини є висловленням незгоди з процесуальними рішеннями в даній та в іншій адміністративній справі №140/1552/24.
Водночас, частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Суд вважає, що інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розгляду справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
У даному випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді.
Обставини, на які посилається заявник, на його думку, можуть поставити під сумнів справедливе та неупереджене вирішення справи.
З метою уникнення будь-яких сумнівів заявника щодо необ'єктивності чи упередженості головуючого-судді Мачульського В.В. у справі №140/11437/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - заяву про відвід судді Мачульського В.В. слід задовольнити.
Керуючись статтями 36 - 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву представника позивача про відвід судді Мачульського В.В. - задовольнити.
Відвести головуючого-суддю Мачульського Віктора Володимировича від розгляду справи №140/11437/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Мачульський