18 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8849/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Ратнівський відділ УДМС України у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ); зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до вказаного Положення.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що у зв'язку із зміною прізвища після реєстрації шлюбу звернулася до відповідача із заявою про оформлення їй нового паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, яка не заборонена чинним законодавством України, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, з огляду на релігійні переконання. Однак територіальний підрозділ ДМС України письмово повідомив про відсутність правових підстав видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.
Позивач вважає, що відмова у зв'язку із зміною прізвища у видачі паспорта у формі книжечки є протиправною та при вирішенні спору просила врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в рішенні від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив (а.с.16-20), зазначивши, що позивач не подала усіх документів, не заповнила заяву встановленого зразка та звернулася за оформленням документа, видача якого припинена згідно з чинним законодавством. Крім того, позиція та аргументи позивача базуються на висновках постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (у якій порушене питання про право мати паспорт в альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних, оскільки побоюється у зв'язку зі своїми переконаннями настання негативних наслідків в результаті майбутнього внесення персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) та присвоєння Унікального номера запису в Реєстрі (УНЗР)), однак ця справа не відповідає ознакам типової справи та відсутні правові підстави для оформлення паспорта у формі книжечки ОСОБА_1 , яка 18 листопада 2016 року за своїм добровільним волевиявленням вперше звернулася для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подала заяву-анкету для внесення інформації до ЄДДР, що є одночасно згодою на обробку персональних даних. Такі ж документи були подані позивачем 20 липня 2021 року до Ратнівського відділу УДМС України у Волинській області. Таким чином, УНЗР відносно позивача уже було сформовано (19960130-02540), який не змінюється при наступних операціях в Реєстрі.
З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
07 березня 2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.4-6).
18 листопада 2016 року ОСОБА_1 подала до Луцького РС УДМС України у Волинській області заяву-анкету №4059835 для внесення інформації до ЄДДР у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.23) та їй було видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 строком дії до 23 листопада 2026 року (а.с.24).
Також 20 липня 2001 року позивач подала заяву-анкету №19787738 для внесення інформації до ЄДДР у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.22) та їй було видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 строком дії до 03 серпня 2031 року (а.с.25).
08 червня 2024 року до Ратнівського відділу УДМС України у Волинській області надійшла заява ОСОБА_1 від 07 червня 2024 року (вх. від 08 червня 2024 року №К-40/6/0723-24), у якій у зв'язку із укладенням шлюбу та зміною прізвища остання просила виготовити їй новий паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, покликаючись на релігійні переконання (а.с.32).
Листом від 04 липня 2024 року №0723-142/0723.1-24 Ратнівський відділ УДМС України повідомив про відсутність правових підстав для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки позивач зробила свій альтернативний вибір, оформивши паспорт громадянина України для виїзду за кордон та надавши при цьому згоду на обробку персональних даних засобами ЄДДР і УНЗР, який зберігається при наступних операціях, стосовно неї уже сформовано (19960130-02540) (а.с.33).
При вирішенні цього спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно з підпунктом “а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон - №5492-VI, зі змінами) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед яких: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі - Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації).
Поряд з тим чинним є Положення №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 16 Положення №2503-ХІІ обмін паспорта провадиться у разі, зокрема: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.
Пунктом 17 Положення №2503-ХІІ передбачено, що для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), установлено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІV Порядку №456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження.
Згідно із пунктом 2 розділу ІV Порядку № 456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Верховний Суд, аналізуючи наведені норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, неодноразово вказував, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалася і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим (постанови від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 21 серпня 2020 року у справі №260/99/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20, від 08 червня 2023 року у справі №380/5977/21).
Прийняттю компетентним органом рішення про оформлення особі паспорта громадянина України передує звернення заявника із заявою відповідного змісту та необхідним пакетом документів, перевірка на повноту та відповідність оформлення яких вимогам законодавства України здійснюється працівником цього органу. Звертаючись до уповноваженого суб'єкта із відповідною заявою з метою її належного вирішення та визначення процедури оформлення документа, заявник має чітко визначити, за якою послугою він звертається: видача/обмін/оформлення замість втраченого або вкраденого паспорта (вказана правова позиція викладена у пунктах 69, 70, 73 постанови Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі №280/5678/22).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач не зверталася до територіального підрозділу ДМС із заявою, сформованою відповідно до вимог Положення №2503-XII, та з доданим до неї обов'язковим переліком документів (паспорта, що підлягає обміну; двох фотокарток розміром 35х45 мм; документів, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну), що є передумовою для розгляду питання про обмін паспорта громадянина України.
Судом також встановлено, що позивач, звертаючись у минулому для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вже надавала згоду на обробку персональних даних із використанням засобів ЄДДР і УНЗ в Реєстрі вже було сформовано. Так УНЗР (19960130-02540) було присвоєно позивачці у листопаді 2016 року у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 відповідно до заяви-анкети від 18 листопада 2016 року (а.с.23-24). Така ж заява була подана позивачем також 20 липня 2021 року №19387738 (а.с.22), на підставі якої видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 (а.с.25).
З поданих заяв-анкет вбачається, що позивач надала згоду на внесення стосовно неї інформації до ЄДДР, а саме відцифрований образ обличчя, підпис, а також відбитків пальців рук із внесенням до безконтактного електронного носія.
Тобто, позивачем було надано згоду на внесення стосовно себе інформації до ЄДДР задовго до звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до положень статті 10 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Верховний Суд у пункті 75 постанови від 08 червня 2023 року (справа №380/5977/21) вказав, що використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивачки та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Стосовно покликань позивачки на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, суд зазначає таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 зазначено, що ознаками типової справи є: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ.
За обставинами цієї зразкової справи позивач звернулася із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до ЄДДР; така заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання позивач відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в Реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в ЄДДР. Правовідносини у такій справі стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних. В мотивувальній частині постанови Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 вказано на необхідність врахування державою “побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю».
Проте розглядувана справа з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини не відповідає ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, оскільки позивач ОСОБА_1 , звертаючись у минулому за оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вже надала згоду на обробку персональних даних із використанням засобів ЄДДР, і УНЗ у вказаному Реєстрі вже був сформований. Тому позивач, яка самостійно звернулася із заявою щодо внесення її персональних даних до Реєстру та надала згоду на їх обробку з формуванням цифрового ідентифікатора уже не може побоюватися настання негативних наслідків в майбутньому, оскільки відповідна подія уже відбулася у минулому за її згодою.
Отже, правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки у зв'язку із зміною прізвища після реєстрації шлюбу були відсутні, відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні її заяви щодо виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21 грудня 2022 року у справі №160/1/21, від 21 листопада 2023 року у справі №380/5977/21 і від 25 квітня 2024 у справі №300/5054/23.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що відмовляючи ОСОБА_1 листом від 04 липня 2024 року №0723-142/0723.1-24 в оформленні та видачі (обміну) паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки за заявою від 07 червня 2024 року (вх. від 08 червня 2024 року №К-40/6/0723-24), не допускав протиправних дій, а тому у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправними дій щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язання оформити паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року належить відмовити.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 № НОМЕР_6 ) до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (44101, Волинська область, селище міського типу Ратне, вулиця Шевченка, 36) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк