м. Вінниця
17 жовтня 2024 р. Справа № 120/9711/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом постійного користування серії ВН №00052 від 16.05.2001 та витягами з державного реєстру речових прав.
Представник позивача вказав, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо прийняття рішення про викуп вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008, відповідно до статті 128 Земельного кодексу України за ціною, що дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.
05.07.2024 року на 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради було винесено на розгляд питання "Про надання дозволу на викуп земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ", проте за результатами розгляду даного клопотання рішення не прийнято.
На переконання представника позивача, відсутність належним чином оформленого рішення про продаж земельної ділянки чи відмову у такому продажі, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" електронний документ (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2024) доставлена в Електронний кабінет Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області 30.07.2024 о 23:05 год, про що складена довідка, яка наявна в матеріалах справи.
Суд враховує, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
За частиною п'ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - "ЄСІТС").
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Водночас неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини, за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання цим відповідачем відзиву на позов як визнання позову у повному обсязі та вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
Згідно державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за №00052 від 16.05.2001 року, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 42.7564 га, яка розташована на території Шпиківської сільської ради.
Як слідує з матеріалів справи, 12.06.2024 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області з клопотанням про викуп земельної ділянки за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, яка перебуває у її постійному користуванні, з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га для ведення фермерського господарства.
05.07.2024 року на 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради було винесено на розгляд питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ", проте за результатами розгляду даного клопотання рішення не прийнято.
Із результатів поіменного голосування та витягу з протоколу 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " вбачається, що за продаж земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 0, Селищний голова - 1, утримались - 18.
На переконання позивача, відсутність належним чином оформленого рішення про продаж земельної ділянки чи відмову у такому продажі, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим вона звернулася з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами частин 1-2 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Глава 20 ЗК України регулює питання продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів.
Статтею 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.
В силу положень частини першої статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до частини другої вищевказаної статті громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Частиною третьою статті 128 ЗК України визначено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Жодних виключень із вказаної вище норми права законодавцем не визначено, що кореспондує обов'язку суб'єктів владних повноважень щодо неухильного дотримання вказаних вище строків щодо розгляду заяви (клопотання) з питань продажу земельних ділянок.
Відповідно до частини 5-6 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Водночас, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Таким чином, обов'язку органу місцевого самоврядування зі здійснення розгляду заяви (клопотання) зацікавленої особи з приводу продажу земельної ділянки комунальної власності протягом місячного строку, встановленому нормою частини 3 статті 128 ЗК України, кореспондує обов'язок скликання не рідше ніж один раз на місяць сесії сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної чи обласної ради з питань відведення земельних ділянок, встановлений нормою частини 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Частина 3 статті 128 Земельного кодексу України чітко визначає обов'язок органу місцевого самоврядування у разі прийняття рішення про відмову в продажу земельної ділянки зазначати у цьому рішенні обґрунтування (причини, мотиви) такої відмови.
З наведеного слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач, як суб'єкт владних повноважень, мав прийняти одне із можливих рішень, а саме:
1) рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;
2) рішення про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Жодних інших альтернативних рішень законодавцем не визначено, тобто за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема про надання дозволу на продаж земельної ділянки або мотивована відмова.
Водночас, відповідно до п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.
У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.
Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; та ін.
За приписами частини 2 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини першої та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Враховуючи вищезазначені норми, питання продажу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Шпиківська селищна рада.
Як слідує з матеріалів справи, із результатів поіменного голосування та витягу з протоколу 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " вбачається, що за надання дозволу на викуп земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 0, Селищний голова - 1, утримались - 18. Отже рішення не прийнято.
Суд зазначає, що витяг з протоколу з 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради від 05.07.2024 не містять таких підстав відмови у викупі земельних ділянок.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що за наслідком розгляду вищезазначеного клопотання не прийнято ані позитивного рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки, ані мотивованої відмови у її викупі.
Разом з цим, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові №454/160/17 від 09.07.2020 року, які полягають у тому, що результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
Не вирішення відповідачем клопотання позивача про продаж земельної ділянки; не голосування частини депутатів попри їх присутність за будь-який із можливих варіантів (за, проти); не прийняття відповідного рішення відповідачем "за" чи "проти" по клопотанню позивача у визначений законом строк, свідчить про протиправну бездіяльність Шпиківської селищної ради.
У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у продажі земельної ділянки.
Так, у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Продаж земельної ділянки або відмова у її продажі є змістом відповідного індивідуального правового акту.
Водночас, відсутність належним чином оформленого рішення суб'єкта владних повноважень про продаж земельної ділянки чи відмову у її продажі, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення.
Крім того, слід врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові №580/707/21 від 27 липня 2022 року, де суд касаційної інстанції у подібних земельних правовідносинах, досліджуючи питання наявності протиправної бездіяльності у суб'єкта владних повноважень при розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вказав, що неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу
Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу, про продаж земельної ділянки або про відмову у продажі).
Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду можливо застосувати при розгляді цієї справи, оскільки наслідком вирішення заяв про надання дозволу на розроблення проекту та про продаж земельної ділянки є прийняття рішення відповідної ради на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27 лютого 2020 року під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправну бездіяльність Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання (заяви) ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати повторно розглянути її клопотання про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та прийняти вмотивоване рішення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання (заяви) ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.
Зобов'язати Шпиківську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524355600:07:001:0008 площею 42,7564 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та прийняти вмотивоване рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області (23614, Вінницька область, Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Ліпіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 04326261)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович