Справа № 752/16421/24
Провадження №: 3/752/6579/24
14.10.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - не з'ясовано
за участі захисника Муляра А.М.,
17.07.2024 о 07:00 у Голосіївському районі м. Києва водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Jumper, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Саперно-Слобідській у м. Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 724116 від 17.07.2024, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376 (надалі по тексту - Інструкція № 1395);
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 17.07.2024;
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу кермувальника установлено на підставі паспорта,роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та його підписання ОСОБА_1 відмовився, про що у протоколі здійснено відповідну відмітку.
14.10.2024 ОСОБА_1 до суду не з'явився, захисник ОСОБА_1 - адвокат Муляр А.М. клопотав про розгляд справи за відсутності підзахисного, надав письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких просив закрити провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП та заявив клопотання про витребування доказів (копію диску Управління патрульної поліції міста Києва із записом подій у проміжок часу від 07:00:00 до 07:25:58 за 17.07.2024 за участі ОСОБА_1 та копію диску із записом подій у проміжок часу від 07:39:00 до 08:00:00 за 17.07.2024 за участі ОСОБА_1 ).
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому 14.10.2024 розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на представлення його інтересів захисником.
Відповідно до поданих письмових та заслуханих в суді усних пояснень, провадження у справі проведено з порушенням закону, оскільки
-в матеріалах справи про адміністративне про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні і допустимі докази вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-працівниками поліції допущено грубе порушення вимог Інструкції № 1395;
-у протоколі зазначено час його складання 07:45, проте він не співпадає з часом на відеозаписі, адже згідно з відеозаписом протокол почали складати о 07:25, а тому цей протокол не можна вважати належним доказом вчинення адміністративного правопорушення;
-протокол не містить інформації про застосування відеофіксація, конкретного переліку документів, які додаються, не вказано дані про технічний пристрій, яким велася відеофіксація та про носій запису;
-на відеозаписі не зафіксований процес зупинку транспортного засобу;
-в матеріалах справи відсутній запис подій від 07:00 до 07:25, тоді, коли ОСОБА_1 повідомив інших працівників поліції, що він як волонтер разом з ОСОБА_2 перевозять продукти харчування (готові гарячі сніданки) від вул. П. Тичини до с. Козин. Самим транспортним засобом керував ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 ;
-протокол є нечитабельний, слова написані понад тексом;
-відеозйомка велася не безперервно;
-ОСОБА_1 не роз'яснено його права та обов'язки, порушено право на захист, проігноровано права громадянина України, грубо порушено права людини;
-ОСОБА_1 не було повідомлено про причину зупинки;
-ОСОБА_1 не перебував під дією алкогольних або наркотичних засобів;
-ОСОБА_1 є волонтером, більше 2-х років здійснює перевезення вантажів до військових на лінію фронту, мало спить, виконує, окрім роботи водія, роботу менеджера-вантажника;
-бланк направлення ОСОБА_1 на медичний огляд було складено після закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення;
-фактичні обставини і докази, що містяться в матеріалах справи, не узгоджуються між собою;
-відеозапис суперечності;
-склад адміністративного правопорушення відсутній, бо у ОСОБА_1 не відбулося тимчасового вилучення посвідчення водія.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши позицію захисту, суд (суддя)не встановив підстав для закриття провадження у справі, а також і для задоволення клопотання про витребування доказів і вважає, що правомірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за наявності явних ознак) з дотримання принципу доказування "поза розумним сумнівом", відхиляє доводи захисника.
Зокрема суд (суддя) виходить з того, що авто під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на блок посту при з'їзді з мосту Південного, рух по якому обмежено в період дії воєнного стану, на вул. Саперно-Слобідську. У кермувальника перевірено документи, з'ясовано, що він не має посвідчення водія при собі, адже його було вилучено у зв'язку з настання дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 , виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, з'ясовано, зі слів водія, що він інколи вживає наркотичні речовини, проведено перевірку зіниць очей (реакція на світло), пальце-носову пробу, вказано на його обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, надано час для спілкування з адвокатом на прохання водія (в телефонному режимі), повідомлено, що процедура огляду займатиме орієнтовно пів години, роз'яснено на неодноразові запитання ОСОБА_1 що до нього не застосовуватиметься адміністративне затримання, прийнято відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, вказано на документи і відеозаписи, що до протоколу додається, повідомлено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомлено про права, зафіксовано відмову від отримання і підписання примірника протоколу, повідомлено про застосування заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення - відсторонення від керування транспортним засобом.
Досліджений відеозапис не викликає жодних обґрунтованих сумнів у тому, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу Citroen, про що свідчить весь характер спілкування між правоохоронцями і водієм, відсутність жодних заперечень з боку ОСОБА_1 і його пасажира цього факту, а тому пояснення захисника повністю спростовуються фактичними обставинами, а тому відхиляються як такі, що не відповідають дійсності.
ОСОБА_1 як особа, яка отримувала посвідчення водія, є таким, що проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на право керування транспортним засобами, є знання Правил дорожнього руху.
Пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. п. 8. 9 Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За приписами розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (п. 7). Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (п. 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо посилань захисника на те, що ОСОБА_1 віз сніданки для військових та є волонтером, багато працює, то ці обставини не є такими, що свідчать про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Жодних документів, з яких можна було в установити, що відмова віл проходження огляду водія на стан наркотичного сп'яніння була зумовлена обставинами крайньої необхідності суду не подано.
Твердження захисника про те, що відеозапис не є безперервним не підтвердилися у ході судового розгляду.
Відсутність на відеозаписі моменту зупинки транспортного засобу Citroen не свідчить про відсутність доказів, достатніх для установлення відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Більше того, приписи ст. 266 КУпАП вказують на обов'язковість застосування технічних засобів відеозапису процедури огляду водія на стан сп'яніння, а не обставин його перебування за кермом, зупинки автомобіля.
Як вказувалося вище досліджений відеозапис не викликає будь-яких сумніві у тому, що механічний транспортний засобів Citroen дійсно рухався і приводив його у рух саме ОСОБА_1 .
У протоколі наявне посилання на застосування технічного засобу відеофіксації - нагрудну камеру 472999, відеозапис з якої і було приєднано до матеріалів справи при їх формуванні та направленні до суду, а також посилання на приєднання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Відсутність у бланку протоколу про адміністративне правопорушення вказівки на носій, на який здійснено поміщення відповідного файлу з відеозаписом не призводить до неналежності, недостовірності як самого протоколу про адміністративне правопорушення, так і компакт диску для лазерних систем зчитування, на який уміщений відповідний відеозапис процедури, застосованої до водія ОСОБА_1 .
Оскільки позиція захисту в частині того, що ОСОБА_1 взагалі не перебував за кермом транспортного засобу Citroen цілком спростувалася в ході судового розгляду і обґрунтовано видається такою, що спрямована виключно на ухилення особи від адміністративної відповідальності, вказівки захисника на те, що ОСОБА_1 зупинили саме о 07:00 і що має існувати відеозапис з нагрудної камери поліцейського з 07:00 до 07:25, видаються лише лінією захисту.
Завершення процедури документування адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 відбулося о 8-й годині, а тому документальне оформлення (виписування) направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху з вказівкою на час "07:40" є цілком логічним та узгоджується з рештою дій працівників поліції.
Щодо невідповідності часових проміжків, вказаних у протоколі і зафіксованих на відеозаписі, слід зазначити, що представлений суду відеозапис розпочинається о 07:26, а тому логічним є висновок про те, що ОСОБА_1 кервав авто о 07:25, в тому числі і о 07:00, адже він сам пояснив, що рухався з вул. П. Тичини, що на Лівому березі м. Києва.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що таких невідповідностей процедури, застосованої до ОСОБА_1 , які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП не віднайдено, доказів зворотного представлено не було.
Невідповідність протоколу в частині того, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 07:00, а не о 07:25, тоді як до самого авто працівники поліції підійшли о 07:26, тобто невідповідність часу у 25 хвилин не впливає на можливість установлення події та складу адміністративного правопорушення та не є суттєвим порушенням, яке спростовує склад і подію.
Отже, висновки суду (судді) з приводу винуватості особи, доведеності події і складі адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та, відповідно, відхилення заперечень захисту і заявленого клопотання про закриття провадження у справі ґрунтуютьсяна тому, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Підстав для задоволення клопотання захисника про витребування доказів (відеозаписів) судом (суддею) не віднайдено, адже в матеріалах справи достатньо фактичних даних, за допомогою яких суд (суддя) в установленому законодавством порядку може встановити наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисник не був обмежений у можливості самостійно вжити заходів для збирання доказів, реалізуючи свої права адвоката та виконуючи умови договору про надання правової допомоги.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Отже, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко