Справа № 450/3886/24 Провадження № 3/450/2194/24
18 жовтня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 15 серпня 2024 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
06 серпня 2024 року о 15 год. 46 хв. на вул. Грушевського, буд. 56, в м. Пустомити, Львівської області, водій ОСОБА_1 , будучи 16 листопада 2023 року притягнутим Галицьким районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Мазда» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
24 вересня 2024 року о 09 год. 10 хв. розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2024 року о 10 год. 50 хв.
В судове засідання 18 жовтня 2024 року адмінправопорушник ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового розгляду не подав.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 918108 від 06 серпня 2024 року та його копією, копією протоколу серії ААД № 918109 від 06 серпня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 серпня 2024 року, рапортами працівників поліції від 06 серпня 2024 року, витягом з системи «АРМОР» від 06 серпня 2024 року, копією постанови Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, довідкою старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області В.Чухай від 06 серпня 2024 року, згідно якої посвідчення водія за особою ОСОБА_1 не числиться, копією відповіді ТСЦ МВС № 4649 № 31/28-4649- від 10 серпня 2024 року, згідно якої станом на 10 серпня 2024 року за особою ОСОБА_1 не зареєстровано транспортних засобів, відеозаписами з СД-диску.
Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення та керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи викладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відтак, до ОСОБА_1 підлягає застосуванню основне адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.
Водночас, враховуючи те, що керований ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Мазда» номерний знак НОМЕР_1 не перебуває у приватній власності останнього, адміністративне стягнення в частині оплатного вилучення такого застосуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000,00 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мусієвський В.Є.