Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2212/22
Провадження №: 2/332/139/24
17 жовтня 2024 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сінєльніка Р.В., при секретарі - Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження : м.Запоріжжя бульвар Гвардійський , 137 ) до ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
23.09.2022 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з вищезазначеним позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 01.09.2016 по 01.11.2021 р. та зазначив, що надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач сплачує за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 35221,01 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі 2481,00 грн. судового збору( а.с.2-3).
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с.14) .
01.11.2022 року Заводським районним судом м.Запоріжжя по даній справі ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог(а.с. 27-29).
Ухвалою суду від 25.07.2023 року заочне рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2022 року по цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасовано, справу призначено до слухання(а.с. 54).
17.08.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Прядко Д.В. подано заяву про застосування строків позовної давності. (а.с. 62).
16.11.2023 року представником позивача ОСОБА_3 надано письмові пояснення . Враховуючи продовження строків позовної давності на період дії карантину, вважають , що сплив позовної давності підлягає застосуванню лише до періоду з вересня 2016 року по лютий 2017 року ( а.с. 81-84).
30.11.2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Прядко Д.В. надано заперечення на пояснення , вважає, що не може продовжуватися автоматично строк позовної давності через карантин в силу зазначеного п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУкраїни , який закінчився ще до введення цього карантину. Просить застосувати позовну давгність та відмовити позивачу в частині стягнення заборгованості за період з 01.09.2016 по 23.09.2019 року у розмірі 20142,72 грн. (а.с. 92).
Згідно письмових пояснень представника Концерну «Міські теплові мережі» від 23.02.2024, які містять додатковий розрахунок, за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року включно року розмір нарахувань складає 4044,26 грн. ( а.с. 105(зворотній бік).
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача в письмоавих поясненнях від 23.02.2024 року просить розгляд справи здійснювати без фіксації та без участі представника позивача просить задовольнити позовні вимоги ураховуючи продовження строків на період дії карантину.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися , про дату, час і місце судового засідання повідомлені в установленому законом порядку . Від представника відповідача - адвоката Прядко Д.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, просять застосувати строки позовної давності.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла , а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій , її збут та інше.
Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.09.2016 р. по 01.11.2021 р. надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач. В зв'язку з тим, що відповідач сплачує за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 35221,01 грн., що підтверджено відповідним розрахунком.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 292391233 від 24.12.2021 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 (а.с. 10).
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому Кодексі України ( ст. ст. 64, 67, 68).
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання, підстави виникнення яких були
передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
В п. 18 « Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.
Правилами та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості) передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між Виконавцем та Споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-кому нальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексі України (ст.ст. 67, 68). Відповідно до п.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення прав та обов'язків є договір.
03.12.2009 року між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 7-9).
За вказаний період заперечень з боку споживача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої воді на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надходило.
Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання (пункт 2 Правил).
Система опалення помешкання відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Відключення опалення в окремій квартирі значною мірою порушить вимоги ДБН України (Державні будівельні норми України), а саме вплине на якість наданих послуг до інших житлових приміщень.
Тож, послуга з централізованого опалення надавалась відповідачам в межах опалювального сезону, а послуга з постачання гарячої води (підігріву питної води) - постійно. Отже, фактично відносини між сторонами з приводу надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води тривають. Згідно норм діючого законодавства на відповідачів покладається обов'язок по оплаті наданих їм послуг.
Щодо позовної давності суд зазначає наступне.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Прядко Д.В. було заявлено клопотання про застосування позовної давності. Згідно з положеннями статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Письмового договору про збільшення строку позовної давності між сторонами не укладалось, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати загальний трирічний строк позовної давності. Відповідно до вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, згідно з ч. 5 цієї норми за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. У зобов'язаннях між сторонами у справі передбачено, що позивач надає послуги, а відповідач має оплачувати їх щомісячними платежами, причому здійснювати оплату за попередній місяць у наступному.
З позовом до суду позивач звернувся 23.09.2022 року. При подачі позову сплинув строк позовної давності відносно порушень прав позивача у періоді по вересень 2019 року, але згідно п.5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» - Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту:"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728,786,1293 цього Кодексу , продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої конавірусом SARS-СоV-2» було установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався та діяв на час звернення Концерном «Міські теплові мережі» до суду з цим позовом. Станом на день ухвалення рішення судом , карантин не було відмінено . Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин. 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій , у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та значна кількість процесуальних строків була зупинена або продовжена на період до завершення карантину, про що внесені відповідні зміни.
Строк, який підлягає встановленню судом, не може бути меншим, ніж строк карантину пов'язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З прийняттям Закону № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 року, питання процесуальних строків під час карантину стало вирішуватись по-іншому, зокрема, ключова зміна полягала в тому, що якщо досі процесуальні строки під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, то тепер строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав для цього.
Враховуючи продовження строків позовної давності на період дії карантину, строк позовної давності можливо застосувати до періоду з 01.09.2016 по 28.02.2017 р. ,заборгованість за період з 01.03.2017 по 01.11.2021 року підлягає стягненню.
Згідно розрахунку , наданого позивачем у письмових поясненнях (а.с. 105 зворотній бік) розмір нарахувань за період з вересня 2016 по лютий 2017 року включно , складає 4044,26 грн. Загалом за період з 01.09.2016 по 01.11.2021нараховано 35221,01 грн. Тому до стягнення з відповідача слід визначити суму, що вкладається в межі позовної давності у розмірі 31176,75 грн. (35221,01 - 4044,26 ) .
Приймаючи судове рішення, суд згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем заявлено позов з ціною у сумі 35221,01 грн., за подання якого сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн. Позов задоволено частково, на суму 31176,75 грн. Тому до компенсації йому за рахунок відповідачів належить сума судового збору у розмірі 2196,12 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2017 р. по 01.11.2021 р. в сумі 31176,75 грн. та судові витрати в розмірі 2196,12 грн. судового збору.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.В. Сінєльнік