справа № 758/748/24
провадження № 22-з/824/1412/2024
головуючий у суді І інстанції Петров Д.В.
18 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Писаної Т.О.,
суддів Приходька К.П., Журби С.О.
розглянувши питання про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу,
У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу.
Разом із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що предметом спору між ним і відповідачкою є розірвання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_2 повернути позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
Вважав, на час звернення до суду із позовом існує реальна ймовірність того, що відповідачка може в будь-який момент відчужити зазначену квартиру, як наслідок, у випадку задоволення позовних вимог позивача, буде утруднено виконання рішення суду, оскільки майно вже буде відчужене.
Позивач просив винести ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних об'єктів нерухомості.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу - відмовлено.
Не погоджуючись із указаною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук Ю.М. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
В решті вимог заяви відмовлено.
10 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Сидорчук Ю.М., про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу.
Заява обґрунтована тим, що 17 липня 2024 року адвокат Сидорчук Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , отримала відповідь Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з повідомленням про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що у постанові Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року не міститься дата народження боржника, тобто ОСОБА_2 , та відсутній її реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також прізвище, ім'я та по батькові стягувача, тобто ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, просить виправити описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.
Згідно вимог ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне заяву задовольнити виходячи з такого.
У відповідності до частини 1 статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив такий акт.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі № 638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Вимоги до виконавчого документа викладені в статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
З матеріалів справи вбачається, що у постанові Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 758/748/24 не зазначені необхідні відомості відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, що підлягає виправленню шляхом внесення змін у резолютивній частині цієї постанови, вказавши про повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Керуючись ст. 269 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року - задовольнити.
Виправити описку, допущену у тексті постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 758/748/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу.
Внести зміни у постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 ».
Зазначити відомості відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба