65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3926/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Христенко А.О.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017) до відповідача: Кілійського міжрайонного управління водного господарства (вул. Богдана Хмельницького, 78, м. Кілія, Одеська обл., 68303)
про стягнення 14042174,60 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сурикова І.А.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кілійського міжрайонного управління водного господарства, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 14042174,60 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії від 24.06.2024 № 100/60 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості спожитої у липні 2024 року електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 позовну заяву ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3926/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 08 жовтня 2024 року об 11:30.
01.10.2024 від відповідача до суду надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу за його відсутності, при цьому відповідач позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі. Далі, 03.10.2024 від відповідача надійшла заява, в якій останній позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі (а.с. 113-115, т.1).
У підготовчому засіданні 08.10.2024 представник позивача не заперечив щодо ухвалення судом рішення відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України, з урахування поданої відповідачем заяви про визнання позовних вимог.
Так, відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 статті 185 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Як вбачається з пояснень позивача у позові та вказане визнається відповідачем, 24.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник) та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач) був укладений договір про закупівлю електричної енергії № 100/60, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачу у 2024 році електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строках та порядку, що визначені договором. Відповідно до п. 3.4. договору строк (термін) поставки (передачі) товару погоджений до 31.07.2024 (включно). У п. 13.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. У заяві-приєднання до договору визначено дату початку постачання електричної енергії за договором - з 24.06.2024. Комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до договору, визначено порядок оплати рахунку постачальника за поставлену електричну енергію - у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання споживачем, з можливістю відстрочення до 60 календарних днів.
Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії від 24.06.2024 № 100/60 позивачем було поставлено відповідачу у липні 2024 року електричну енергію на суму 16479802,87 грн, при цьому, щодо обсягів поставленої електричної енергії позивач посилається на дані оператора систему розподілу, які відповідачем визнаються. Для здійснення оплати вартості поставленої у липні 2024 року електричної енергії позивачем був виставлений відповідачу рахунок від 06.08.2024 з терміном оплати до 20.08.2024, який разом з актом від 31.07.2024 був направлений 06.08.2024 на електронну адресу відповідача та 07.08.2024 - на поштову. Відповідач, у свою чергу, кошти за отриману електричну енергію сплатив лише частково у розмірі 2437628,27 грн, у зв'язку з чим, станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 14042174,60 грн.
Отже, враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду, суд дійшов висновку, що згідно з вищенаведеними нормами ГПК України позов позивача слід задовольнити за результатами підготовчого провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 130 ГПК України, що цілком кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги визнання відповідачем позову на стадії підготовчого провадження, враховуючи задоволення судом позову позивача, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судового збору в розмірі 50 %, а саме в розмірі 84253,05 грн. В цей же час, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутись до суду з окремим клопотанням про повернення 50% сплаченого судового збору за подання позову після ухвалення рішення судом.
Керуючись ст. 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кілійського міжрайонного управління водного господарства (вул. Богдана Хмельницького, 78, м. Кілія, Одеська обл., 68303, код ЄДРПОУ 01034165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 42129888) борг в сумі 14042174 грн 60 коп та судовий збір в сумі 84253 грн 05 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 18 жовтня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля