ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу
18.10.2024Справа № 910/4046/24
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 15 884,44 грн
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 160 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
11.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 11.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
16.04.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про зменшення позовних вимог, яку 16.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". Позивач просив зменшити розмір позовних вимог до 15 884,44 грн, з урахуванням обопільності вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди та частковою виплатою відповідачем страхового відшкодування в сумі 64 115,56 грн.
17.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, який 17.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі сплатою на користь позивача страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" про зменшення позовних вимог було прийнято судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 витребувано у Фізичної особи - підприємця Коріновського Євгена Юрійовича належним чином засвідчену копію Звіту № 20-10.23 від 15.11.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, підписаного суб'єктом оціночної діяльності.
08.10.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Фізичної особи - підприємця Коріновського Євгена Юрійовича надійшла належним чином засвідчена копія Звіту № 20-10.23 від 15.11.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, підписаного суб'єктом оціночної діяльності.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку про невиконання процесуальних обов'язків позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес страхування", у зв'язку з неподанням та свідомим приховуванням доказів, які мають значення для розгляду справи, що є підставою для застосування до нього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частинами 3, 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Предметом позову в даній справі є стягнення страхового відшкодування, яке позивач обґрунтовував тим, що до нього перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав жодної інформації щодо наявності заздалегідь встановленого коефіцієнту фізичного зносу застрахованого в нього автомобіля.
У свою чергу, відповідач зазначив про необхідність врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля у відзиві на позовну заяву, а також разом із відзивом на заяву позивача про зменшення позовних вимог надав суду копію Звіту № 20-10.23 від 15.11.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності (далі - Звіт), відповідно до якого автомобіль "Volkswagen Caddy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди має визначений коефіцієнт фізичного зносу Ез - 0,4417.
У зв'язку з відсутністю в наданій відповідачем копії Звіту обов'язкового реквізиту - підпису суб'єкта оціночної діяльності, який його склав - фізичної особи - підприємця Коріновського Євгена Юрійовича, Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №671/20 від 03.08.2020, судом, на підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України, було витребувано в останнього належним чином засвідчену копію Звіту.
З наданої суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Коріновським Євгеном Юрійовичем копії Звіту вбачається, що замовником оцінки вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, був позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування".
Окрім того, відповідач зазначає, що копію Звіту йому було направлено саме представником позивача - Лазоренко Тетяною Володимирівною.
Відтак, суд вважає неспростовним факт наявності у позивача інформації про проведення оцінки вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, її результати, а також Звіту станом на дату звернення до суду з позовом до відповідача.
У свою чергу, позивачем у позовній заяві не зазначено про обставину, яка має суттєве значення для вирішення спору, а саме про наявність розрахованого коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Заперечуючи проти твердження відповідача щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу, встановленого у Звіті, для визначення розміру страхового відшкодування, позивач чітко зазначив у заяві про зменшення розміру позовних вимог про відсутність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу, посилаючись, в тому числі, на неподання відповідачем відповідних доказів.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2019 у справі № 910/17650/18 вказав, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач свідомо приховав обставину встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання наявності та розміру коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, в тому числі й шляхом неподання суду відповідних доказів, що визначається нормами Господарського процесуального кодексу України як невиконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Видами заходів процесуального примусу, відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
У даному випадку, свідоме неповідомлення позивачем обставин, що мають значення для вирішення спору, а також неподання та приховування від суду відповідних доказів суд розцінює як неповагу до суду та нехтування приписами процесуального закону, а відтак з метою спонукання позивача до добросовісного виконання процесуальних обов'язків у майбутньому, суд дійшов висновку про необхідність застосування до нього заходу процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу в сумі дев'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" становить 27 252,00 грн.
За приписами ч. 2 ст. 131, ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Застосувати до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (Україна, 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22; ідентифікаційний код: 36086124) в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 27 252 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн 00 коп.
3. Ухвала про стягнення штрафу (як заходу процесуального примусу) відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (11.10.2024) та може бути пред'явлена до виконання у строк до 11.01.2025 включно.
4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Державна судова адміністрація України (Україна, 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).
Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (Україна, 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22; ідентифікаційний код: 36086124).
5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай