ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/667/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу №909/667/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення збитків у розмірі 96 897,42 грн.
Суть спору.
Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення збитків у розмірі 96 897,42 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2023 представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" при проведенні перевірки в селі Кути, вул. Грушевського, Косівського району, Івано-Франківської області було виявлено порушення п. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.9., 7.6., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку - самовільне підключення електроустановки споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (споживання електричної енергії без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), про що було складено Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023.
У відповіді на відзив позивач відхиляє всі заперечення наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
При цьому стверджує, що АТ "Прикарпаттяобленерго" з дотриманням вимог розділу 8.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил", розглянуто Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023, визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил; рішення комісії відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України.
Також позивач звертає увагу суду, що відповідач не оскаржував рішення комісії філії "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" від 15.02.2024, яке оформлено протоколом № 4.
Стислий виклад заперечень відповідача.
У відзиві на позовну заяву та у запереченні (на відповідь на відзив) відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки АТ "Прикарпаттяобленерго" не дотримано порядок складання акта про порушення.
Відповідач вважає, що вся процедура фіксації несанкціонованого підключення (процедура складання акту, протоколу) та визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, знівельована та здійснена в обхід встановленому порядку, без участі належного уповноваженого законного представника з боку Споживача.
На думку відповідача, всі пред'явлені позивачем документи - Акт № 089270 від 15.05.2023, протоколи комісії філії "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" № 9 від 23.05.2023, №10 від 27.06.2023, № 4 від 15.02.2024, на які покликається позивач, як на підставу своїх доводів, є неналежними та недопустимими доказами.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2024 для розгляду справи № 909/667/24 визначено суддю Горпинюка І. Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/667/24; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, представника позивача - адвоката Оліградського Мирослава Васильовича та відповідача 16.07.2024 о 17:15.
30.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
01.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
05.08.2024 до суду від відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив).
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Визначаючи ці критерії, Верховний суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.11.1988 у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо. Таким чином у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
З огляду на перебування судді Горпинюка І. Є. в основній щорічній відпустці з 19.08.2024 до 20.09.2024, справа № 909/667/24 не могла бути вирішена у строк шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, як передбачено статтею 248 ГПК. Однак це, з наведених вище мотивів, не свідчить про порушення розумного строку розгляду справи.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
АТ "Прикарпаттяобленерго" будучи оператором системи розподілу електричної енергії здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Івано-Франківської області, у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.11.2018, № 1443 "Про видачу ліцензії з розподілу електричної енергії".
15 травня 2023 року представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" - старшим інспектором Біликом Ярославом Миколайовичем, інспектором ВКТВЕ Дарієм Юрієм Васильовичем, у присутності депутата Кутської селищної ради Чепиги Богдана Несторовича, проведено перевірку в селі Кути, вул. Грушевського, Косівського району, Івано-Франківської області.
При проведенні зазначеної вище перевірки було виявлено порушення п. 1.2.7., 1.2.15., 3.1.9., 7.6., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку - самовільне підключення електроустановки споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (споживання електричної енергії без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), про що складено Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023 (а.с. 12 зворот - 13).
Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023 підписаний двома представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" та депутатом Кутської селищної ради Чепигою Б. Н., без зауважень.
Відповідно до п. 10 Акту про порушення № 089270 від 15.05.2023, комісія оператора системи розподілу з розгляду складеного акту була призначена на 23.05.2023 о 10:00 за адресою м. Косів, вул. Енергетиків, 1.
23.05.2022 комісією філії "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" в складі начальника відділення обліку ЕЕ - Андрія Рокіщука (голова комісії), начальника СФО - Олександра Пиптюка, інженера з розрахунків ГРзНС - Галини Сливки (члени комісії), у присутності депутата Кутської селищної ради Чепиги Богдана Несторовича, було розглянуто Акт про порушення від № 089270 від 15.05.2023, складеного за адресою: Косівський р-н, смт. Кути, вул. Грушевського і прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 9 (а.с.13 зворот).
Відповідно до рішення комісії розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, буде здійснено після оприлюднення ОСР в засобах масової інформації та/або на власному офіційному вебсайті інформації про середню вартість витрат ОС на купівлю однієї кіловат-години.
Споживачу необхідно 20.06.2023 о 10:00 з'явитися у філію "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" за адресою м. Косів, вул. Енергетиків, 1 або направити уповноваженого представника на засідання комісії по розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ.
20.06.2023 депутат Кутської селищної ради Чепиги Богдан Несторович, подав заяву про перенесення складеного акту на 27.06.2023 (а.с. 14).
27.06.2023 комісією філії "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" у складі начальника відділення обліку ЕЕ - Андрія Рокіщука (голова комісії), начальника СФО - Олександра Пиптюка, інженера з розрахунків ГРзНС - Галини Сливки (члени комісії), у присутності депутата Кутської селищної ради Чепиги Богдана Несторовича, було розглянуто Акт про порушення від № 089270 від 15.05.2023, складеного за адресою: Косівський р-н, смт. Кути, вул. Грушевського і прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 10 (а.с. 14 зворот).
Відповідно до рішення комісії розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затвердженої Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зі змінами і доповненнями) період нарахування з 01.12.2022 по дату усунення порушення 15.05.2023.
Потужність для розрахунку визначити згідно поперечної площі перерізу провід мідь, які були використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі 2*4=7,524.
Режим роботи: 12 год. на добу без вихідних.
Всього обсяг розрахованої необлікованої електричної енергії 14898 кВт*год на суму 96 897,42 грн.
Позивач стверджує, що копії протоколу та рахунку того ж дня (27.06.2023) були вручені депутату Кутської селищної ради Чепизі Б. Н.
Як зазначає позивач, у січні 2024 року АТ "Прикарпаттяобленерго" вирішило переглянути Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023 у відповідності до абз. 8 пункту 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Листом вих.№ 14972/4 від 01.02.2024 Кутську селищну раду було повідомлено, що повторний розгляд Акта про порушення № 089270 від 15.05.2023 відбудеться 15.02.2024 о 10:00 за адресою м. Косів, вул. Енергетиків, 1 (а.с. 15).
05.02.2024 Кутська селищна рада отримала листа від 01.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600083912615 (а.с. 15).
15.02.2024 комісією філії "Карпатська" АТ "Прикарпаттяобленерго" у складі начальника відділення обліку ЕЕ - Андрія Рокіщука (голова комісії), начальника СФО - Олександра Пиптюка, інженера з розрахунків ГРзНС - Галини Сливки (члени комісії), у відсутності представника Кутської селищної ради (споживач на засідання комісії не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце засідання комісії запрошення вих.№ 14972/4 від 01.02.2024) розгляду акту про порушення, не направив уповноваженого представника на засідання комісії), було повторно розглянуто Акт про порушення від № 089270 від 15.05.2023, і прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 4 (а.с. 16).
Відповідно до рішення комісії про повторний розгляд акту про порушення № 089270 від 15 травня 2023 року анульовано протокол № 10 комісії від 27 червня 2023 року по розгляду акту про порушення № 089270 від 15 травня 2023 року.
Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, проведено згідно пункту 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії (затвердженої Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зі змінами і доповненнями) період нарахування з 01.12.2022 по дату усунення порушення 15.05.2023.
Потужність для розрахунку визначити згідно поперечної площі перерізу провід мідь, які були використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі 2*4=7,524.
Режим роботи: 12 год. на добу без вихідних.
Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРЕЕ, додається (Додаток 1).
Всього обсяг розрахованої необлікованої електричної енергії 14898 кВт*год на суму 96 897,42 грн.
Копії протоколу розрахунку та рахунку того ж дня (15.02.2023) були направлені Кутській селищній раді, рекомендованим листом.
19.02.2024 Кутська селищна рада отримала копії протоколу розрахунку та рахунку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600086611443 (а.с. 18).
З метою досудового врегулювання спору, 19.03.2024, позивачем на адресу відповідача направлено претензію (№ 16322/13 від 19.03.2024) на суму 96897,42 грн (а.с. 18 зворот).
У зазначеній претензії АТ "Прикартаппяобленерго" пропонує Кутській селищній раді сплатити вартість за необліковану електричну енергію в сумі 96897,42 грн, а також попереджає, що в іншому випадку, матеріали про примусове стягнення боргу будуть передані до суду з покладенням на Кутську селищну раду судового збору по справі в сумі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу.
Докази направлення претензії та її отримання відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с. 19).
Відтак, вимога щодо оплати вартості за необліковану електричну енергію в сумі 96897,42 грн залишена без відповіді та задоволення, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Як визначено преамбулою Закону України "Про ринок електричної енергії" цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно ч. 4 ст. 46 ЗУ "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до п. 1.2.1. "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ, Правила) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно з п. 1.2.15. Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом 2.1.1. Правил визначено, що результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.
Згідно п. 2.1.5. Правил договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Пунктом 3.1.9. Правил встановлено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до пп. 3 п. 5.1.1. Правил, оператор системи має право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Згідно з пп. 19, 20 п. 5.5.5. Правил споживач електричної енергії зобов'язаний: своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Приписами пункту 7.6. Правил встановлено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача:1) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі: самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів; неусунення споживачем або повторного виявлення оператором системи порушення в частині споживання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби; 2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.
У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.
Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до п. 8.2.4. Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно п. 8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Згідно п. 8.2.6. Правил акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Згідно п. 8.2.7. Правил кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Судом встановлено, що 15.05.2023 представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" при проведенні перевірки в селі Кути, вул. Грушевського, Косівського району, Івано-Франківської області було виявлено порушення п. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.9., 7.6., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку - самовільне підключення електроустановки споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (споживання електричної енергії без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), про що було складено Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023, про що складено акт про порушення № 089270 від 15.05.2023.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 4 статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно з статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідачем не спростований факт порушення п. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.9., 7.6., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку - самовільне підключення електроустановки споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (споживання електричної енергії без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії), який виявлений представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" при проведенні перевірки в селі Кути, вул. Грушевського, Косівського району, Івано-Франківської області, про що було складено Акт про порушення № 089270 від 15.05.2023.
Відповідач і не заперечує сам факт виявленого порушення, а оспорює лише правильність оформлення акта про порушення, стверджуючи, що депутат ОСОБА_1 не є уповноваженим представником Кутської селищної ради та не може вчиняти від її імені будь-які юридичні дії.
Однак, як слідує з Акту про порушення № 089270, саме ОСОБА_1 допустив представників позивача на об'єкт перевірки. Доводи відповідача, що він жодним чином не міг допустити представників позивача до перевірки, є лише його твердженнями, не підтвердженими жодними доказами, і такі твердження спрямовані на ухилення від відповідальності за самовільне підключення до електропостачання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
За п. 1 частини 1 статті 11 цього ж закону, у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;
Враховуючи що ОСОБА_1 є депутатом Кутської селищної ради, позивач обґрунтовано виходив з того що такий є особою, яка може допускати його до об'єкта перевірки та брати участь в складанні акту перевірки від імені відповідача.
Відповідач не надав суду жодних відомостей, коли вуличне освітлення було введене в експлуатацію Кутською селищною радою та в установлений спосіб підключене до електропостачання. Відтак відповідач не спростовував факту незаконного підключення його електроустановок до мереж відповідача.
Доводи відповідача, що в період нарахування шкоди застосовувався режим світломаскування у зв'язку з оголошенням військового стану, а тому відповідач зазначає, що вуличне освітлення не працювало, суд теж не може взяти до уваги, оскільки порядок розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, завданої самовільним підключенням електроустановок до мереж електропостачання, визначений нормативно, порушень у розрахунку відповідач не навів і судом таких не встановлено.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним документом № 3556 від 27 червня 2024 р. (а.с. 20).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 900 грн, з приводу чого позивач подав суду докази, і які входять до складу судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до приписів вказаної вище норми, при поданні позовної заяви позивач подав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яке Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Зокрема попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи Господарським судом Івано-Франківської області (перша судова інстанція) складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 900,00 грн.
01.08.2024 до суду від представника позивача Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 31.07.2024) надійшла заява (вх. № 12428/24), в якій адвокат Оліградський М.В. просить суд стягнути з Кутської селищної ради на користь АТ "Прикарпаттяобленерго" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11900,00 грн.
До зазначеної вище заяви додано: ордер на надання правничої допомоги; договір про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024; акт приймання-передачі послуг від 29 липня 2024 року за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024; платіжна інструкція № V40427/1 від 29 липня 2024 р. на суму 11 900,00 грн.
19.08.2024 до суду від відповідача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання (заяву) (вх. № 13231/24), в якому Кутська селищна рада просить суд у випадку ухвалення судового рішення не на користь відповідача врахувати подані заперечення та не присуджувати Кутській селищній раді всі понесені АТ "Прикарпаттяобленерго" витрати на професійну правничу допомогу.
На думку відповідача, часові затрати на надання правової допомоги не відображають фактично затрачені, а розцінка 700 грн./год. неспівмірна із складністю справи та є завищеною.
Також відповідач зазначає, що адвокатом не надавався такий вид правової допомоги, як "Проведення розрахунків заборгованості", оскільки сума збитків в розмірі 96 897,42 грн попередньо вже нарахована АТ "Прикарпаттяобленерго".
Відповідач вважає, що об'єктивний розмір витрат на надання професійної правничої допомоги становить не більше 7 000,00 грн (14 год.*500 грн./год.).
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень зазначеної вище норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката подано:
- ордер на надання правничої допомоги;
- договір про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024;
- акт приймання-передачі послуг від 29 липня 2024 року за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024;
- платіжна інструкція № V40427/1 від 29 липня 2024 р. на суму 11 900,00 грн.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 02 січня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (клієнт) та Оліградським Мирославом Васильовичем (адвокат) укладений Договір про надання професійної правничої допомоги № 2024/22.
На умовах цього договору адвокат зобов'язується надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб (п. 1.1).
Сума договору та порядок розрахунків визначені у розділі 4 Договору.
Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі. Вартість 1 людино-години роботи Адвоката - до 1000,00 грн без ПДВ (п. 4.1).
Остаточна сума даного договору визначається сторонами на підставі погоджених та підписаних актів приймання-передачі наданих послуг, враховуючи складність справи, фактично витрачений час, винагороду за досягнення бажаного результату та інші істотні обставини (п. 4.2).
Оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує адвокату кошти згідно суми, обумовленої в акті приймання-передачі наданих послуг (п. 4.3).
29.07.2024 між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (клієнт) та Оліградським Мирославом Васильовичем (адвокат) підписано акт приймання-передачі послуг за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024р., в якому вказано, що адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024р., у справі №909/667/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення збитків у розмірі 96 897,42 грн, а саме:
- проведення попереднього аналізу справи (ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів); кількість - 2 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 1 400,00 грн;
- проведення розрахунків заборгованості; кількість - 1 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 700,00 грн;
- формування правової позиції; кількість - 2 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 1 400,00 грн;
- складання та подання позову; кількість - 5 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 3 500,00 грн;
- складання та подання відповіді на відзив; кількість - 4 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 2 800,00 грн;
складання процесуальних заяв; кількість - 3 год.; ціна за одиницю - 700,00 грн; вартість всього - 2 100,00 грн.
Вартість наданих послуг складає - 11 900,00 грн без ПДВ.
Сторони підтверджують, що зобов'язання за договором про надання професійної правничої допомоги № 2024/22 від 02.01.2024 р. виконані належним чином та своєчасно.
Клієнт оплатив адвокату за надання професійної правничої допомогу згідно договору № 2024/22 від 02.01.2024 у справі № 909/667/24 та акту б/н від 29.07.2024 суму 11 900,00, що підтверджується платіжним дорученням № V40427/1 від 29 липня 2024 р.
Захист інтересів позивача в даній справі здійснював адвокат Оліградський Мирослав Васильович, згідно ордера на надання правничої (правової) допомоги.
Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 900,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи, складністю справи та ціною позову.
При цьому судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наведеного, з огляду на недотримання вимог стосовно співмірності заявлених до стягнення витрат із складністю наданої правничої допомоги, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання останньої, враховуючи що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, представництво у справі не вимагало від адвоката дослідження значного обсягу доказів, правнича допомога адвоката зводилась лише до підготовки позовної заяви та складання та подання відповіді на відзив, застосувавши критерії ч. 4 ст. 126 та на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу та зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 6300,00 грн.
Суд дійшов висновку про підставність доводів Кутської селищної ради, що адвокатом у цій справі не проводився розрахунок заборгованості.
Також на думку суду проведення попереднього аналізу справи (ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів), формування правової позиції та складання та подання позову є одним і тим самим видом правничої допомоги, оскільки складання та подання позову неможливе без проведення попереднього аналізу справи (ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів), формування правової позиції (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2023 по справі № 925/790/17(925/580/20).
Відповідач також включив окремим пунктом складання процесуальних заяв.
Відтак, адвокатом Оліградським М.В. у цій справі подано тільки позовну заяву та відповідь на відзив.
За таких обставин наявні підстави для зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 6300,00 грн (3 500,00 грн за складання та подання позову + 2 800 за складання та подання відповіді на відзив).
В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 6300,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 6300,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення збитків у розмірі 96 897,42 грн задовольнити.
Стягнути з Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (78665, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт. Кути, пл. Вічевий майдан, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи: 04354249) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, буд. 34; ідентифікаційний код юридичної особи: 00131564) збитки у розмірі 96 897 (дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн 42 коп., 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та 6300 (шість тисяч триста) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua
Суддя І. Є. Горпинюк