вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/730/24
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: МВ MUF BALDAI, ОСОБА_1, АДРЕСА_3
до: Фізичної особи-підприємця Слюсаря Олега Олександровича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
про стягнення 425 466,48 грн
01.07.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 01.07.2024 року) (вх.канц. № 753/24 від 01.07.2024 року) МВ MUF BALDAI до Фізичної особи-підприємця Слюсаря Олега Олександровича про стягнення 425 466,48 грн, з яких 336 603,24 грн основного боргу, що становить еквівалент по офіційному курсу НБУ станом на 27.06.2024 року 7 771,36 Євро, 65 301,02 грн пені та 23 562,22 грн штрафу.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі № 902/730/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.09.2024 року.
25.09.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 25.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9460/24), в якій останній просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
26.09.2024 року судом у справі № 902/730/24 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Слюсаря Олега Олександровича на користь МВ MUF BALDAI основний борг за Договором № 1 від 12.10.2023 року в сумі 336 603,24 грн, що становить еквівалент по офіційному курсу НБУ станом на 27.06.2024 року 7 771,36 Євро, за наступними платіжними реквізитами: IBAB НОМЕР_2, Bank code: 71800, Swift code CBSBLT26.
Відмовлено у задоволенні позову МВ MUF BALDAI в частині вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Слюсаря Олега Олександровича 65 301,02 грн - пені та 23 562,22 грн - штрафу.
Призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 15.10.2024 року.
Встановлено сторонам п'ятиденний строк, з дати повного рішення, подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
14.10.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 14.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10065/24), в якому останній просить спроводити судове засідання за його відсутності.
15.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 15.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10131/24), в якій останній вважає суму понесених позивачем на професійну правничу допомогу завищеною та просить суд зменшити її розмір.
У судовому засіданні 15.10.2024 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Представником позивача у позовній заяві (б/н від 01.07.2024 року) заявлено орієнтовний розмір судових витрат, який складається з 6 382,00 грн судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Також, у заяві (б/н від 25.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9460/24) підтверджує 20 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи 26.06.2024 року між Адвокатським об'єднанням "Легальне право" (Адвокатське об'єднання) та МВ MUF BALDAI (Клієнтом) укладено договір про надання правничої допомоги № 63-2024 (т. 1, а.с. 41-44).
Відповідно п. 1.1 Договору Адвокатське об'єднання приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, адвокатських запитів) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури, пенсійного фонду, органах Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України та нотаріату, приватних виконавців тощо з будь-яких питань.
Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокатському об"єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, складається із розміру виконаних робіт згідно Акту (детального опису) виконаних робіт до даного договору про надання правової допомоги.
Оплата за даним договором здійснюється згідно Акту виконаних робіт до даного договору про надання правової допомоги (п. 3.2 Договору).
Оплата по даному договору може здійснюватися, як у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Адвокатському об'днанню так і формі надання готівкових коштів, що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера Адвокатського об'єднання (п. 3.3 Договору).
25.09.2024 року на виконання умов договору складено Акт (детальний опис) виконаних робіт (наданих послуг) по договору про надання правової допомоги №63-2024 від 26.06.2024 року, за змістом якого Адвокатським об'єднанням надається перелік наданих послух згідно договору про надання правової допомоги №63-2024 від 26.06.2024 року, який Замовник, приймає від Адвокатського об'єднання та зобов'язується сплатити їх в повному обсязі.
Перелік наданих послуг: підготовка та подання позовної зави - 15 000,00 грн; відвідання судових засідань по справі - 5 000,00 грн. Всього до сплати: 20 000,00 грн.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги № 63-2024 від 26.06.2024 року; Акт (детальний опис) виконаних робіт (наданих послуг) від 25.09.2024 року; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1139760 від 01.07.2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000682 від 05.06.2020 року.
Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
Обов'язок доказування неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи незначну складність справи, скорочену тривалість спрощеного судового провадження, те, що представник позивача прийняв участь у одному судовому засіданні, з урахуванням письмової заяви відповідача про завищений розмір вартості правової допомоги та її зменшення, суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є підставою для зменшення витрат позивача на професійну правову допомогу на 5 000,00 грн, в зв'язку з чим 15 000,00 грн є обґрунтованим розміром.
На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.09.2024 року позов задоволено частково.
Витрати на професійну правничу допомогу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 11 867,09 грн.
При цьому, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 132,91 грн (3 132,91 грн (пропорційно відмовленим вимогам) + 5 000,00 грн (зменшений розмір судових витрат) слід залишити за позивачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 5 049,05 грн.
При цьому, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 332,95 грн слід залиши за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слюсаря Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь МВ MUF BALDAI (ОСОБА_1, АДРЕСА_3) 5 049,05 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 11 867,09 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 332,95 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 132,91 грн - залишити за позивачем.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: представнику позивача адвокату Тиховському М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст додаткового судового рішення складено 18.10.2024 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (ОСОБА_1, АДРЕСА_3; АДРЕСА_2 )
4 - відповідачу (вул. Лугова, 29, м. Вінниця, 21011)