Справа №592/10172/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1330/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
08 жовтня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 серпня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,
У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що строк дії попередньої ухвали, якою обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується, а ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування вказаного запобіжного заходу, не зменшились та існують.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 серпня 2024 року дане клопотання прокурора було задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто, до 12 жовтня 2024 року, включно.
Визначено обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп. та покладено на останнього, у разі її внесення обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 серпня 2024 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування своїх вимог, захисник посилається на те, що у поданому прокурором клопотанні існування зазначених ризиків жодним чином доведено не було.
Так, щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, то стороною обвинувачення не було підтверджено небезпеки переховування обвинуваченого чи взагалі наявності в нього таких можливостей, а наголошено лише на суворість майбутнього покарання. При цьому, ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , що є додатковою гарантією відсутності вказаного ризику.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то, як зазначає апелянт, наявність обвинувального акту та відсутність офіційного працевлаштування не можуть бути підставою для висновку про його існування, при тому, що ОСОБА_6 перебуває під вартою, і для того, щоб він зміг знайти роботу, останній потребує обрання запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією від суспільства. При цьому, навіть перебуваючи в умовах СІЗО, ОСОБА_6 виявив бажання працевлаштуватись, дотримується встановлених правил та вимог, зауважень щодо його поведінки від адміністративні установи не надходило, на підтвердження чого суду були надані відповідні докази, що враховано при прийнятті рішення не було.
Щодо ризик незаконного впливу на свідка, то як вказує апелянт, він не доведений взагалі, крім того, в оскаржуваній ухвалі не зазначено з якою метою і на яких осіб може незаконно впливати ОСОБА_6 , при тому, що свідки у даній справі вже допитані і їх показання зафіксовані.
Також, апелянт посилається на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_6 , та на те, що навіть за наявності вказаних ризиків, ті обставини, що досудове розслідування завершено і справа перебуває у суді, зазначені ризики зменшуються і доцільним було б застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а тривалий строк перебування його під вартою потребує більш ретельного вивчення доцільності продовження найсуворішого запобіжного заходу та суспільних інтересів та прав обвинуваченого.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 та прокурор повідомлені належним чином, на підтвердження чого від обвинуваченого надійшла розписка про отримання повідомлення, від захисника та прокурора надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Задовольняючи клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Так, на спростовування доводів апелянта щодо недоведеності доводами клопотання їх існування, колегія суддів зауважує, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України було встановлено з врахуванням тяжкості майбутнього покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі доведеності його вини, з метою уникнення якого останній може переховуватись від суду, а з врахуванням відсутності у обвинуваченого місця роботи а також тих обставин, що кошти він отримував від розповсюдження психотропних речовин, було встановлено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, обґрунтовано судом було встановлено і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може здійснювати тиск на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань на свою користь.
Крім того, судом було враховано і те, що у обвинуваченого сталі соціальні зв'язки відсутні.
Саме зазначені обставини і стали підставою для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чим колегія суддів погоджується в повному обсязі і ставити під сумнів правильність такого висновку підстав не вбачає.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно практики ЄСПЛ, врахування тяжкості вчиненого кримінального правопорушення має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, а ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань від зазначених осіб та дослідження їх судом безпосередньо в судовому засіданні.
Що стосується посилань захисника на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_6 , то вони є безпідставними, оскільки доказів на підтвердження того, що стан здоров'я останнього настільки незадовільний, що його перебування в умовах ізоляції від суспільства неможливе, суду надано не було і такі докази у матеріалах даного провадження відсутні, а інших підтверджених обставин, за яких можливо було б дійти висновку про доцільність застосування останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апелянтом не наведено.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 182 КПК України, судом було визначено розмір застави, у разі сплати якої обвинувачений ОСОБА_6 буде звільнений з під варти та перебуватиме на волі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 серпня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4