Справа № 587/3078/24
16 жовтня 2024 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 107990 грн 04 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 10 грудня 2018 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001190188301, згідно з яким відповідачка отримала кредит у сумі 99977,78 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість перед позивачем станом на 01 липня 2024року складає 107990,04 грн, з яких: 58335,25 грн - заборгованість за кредитом; 31,83 грн - заборгованість за процентами; 49622,96 грн - заборгованість за комісією.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи за відсутності представника банку, не заперечував проти винесення заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до таких висновків.
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001190188301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви підтвердила, що прийняла публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 5 цієї заяви відповідачка отримала кредит у розмірі 99977,78 грн строком на 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99 %, цільове призначення кредиту: на загальні споживчі цілі, оплата договору страхування, сплата разової комісії банку (а.с.8).
До вказаного договору позивачем додано публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 06 квітня 2018 року (а.с.зв.б. 10, а.с.11-16).
Відповідно до платіжної інструкції від 10 грудня 2018 року АТ «Перший український міжнародний банк» перерахував кошти в сумі 99977,78 грн за кредитним договором №1001190188301 від 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 (а.с.19).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором станом на 01 липня 2024 року становить 107990,04 грн., з яких: 58335,25 грн - заборгованість за кредитом; 31,83 грн - заборгованість за процентами; 49622,96 грн заборгованість за комісією (а.с.20-21).
02 липня 2024 року представником АТ «ПУМБ» на адресу відповідачки ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) з проханням виконати зобов'язання перед банком, а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 107990,04 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, яку відповідачка залишила без реагування (а.с.зв.б.16, а.с.17).
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Договором, згідно з яким виникли правовідносини сторін, є заява відповідача від 10 грудня 2018 року про отримання кредитних коштів. У цій заяві, підписаній сторонами, зазначені умови договору про встановлення процентної ставки за користування кредитними коштами, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , підписавши 10 грудня 2018 року заяву № 1001190188301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, була обізнана про істотні умови договору, а саме: розмір відсотків, процентної ставки за користування кредитними коштами, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи, що відповідачка отримала грошові кошти (кредит), які в добровільному порядку не повернула, а також те, що в заяві, яку вона підписала, міститься інформація про умови кредитування, а саме: стосовно розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що вимоги банку про стягнення з відповідачки на його користь заборгованості, що утворилася станом на 01 липня 2024 року та складається з 58335,25 грн заборгованості за кредитом та 31,83 грн заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо вимог позивача в частині стягнення 49622,96 грн щомісячної комісїї за обслуговування кредиту №1001190188301 від 10 грудня 2018 року суд виходить з такого.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року, останній редакції до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
В пункті 4 заяви №1001190188301 від 10 грудня 2018 року встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 %, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку, що положення пункту 4 кредитного договору, укладеного 10 грудня 2018 між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі по 2989,34 грн та у вересні 2020 року в розмірі 1793,52 грн є нікчемними, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідачка належним чином не виконує обов'язки за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надала суду жодного доказу на її спростування, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами здійснити пропорційно відповідно до ст 141 ЦПК України, а саме: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.530, 536, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитним договором № 1001190188301 від 10 грудня 2018 року в сумі 58335 (п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять п'ять) грн 25 коп - заборгованість за кредитом та 31 (тридцять одна) грн 83 коп - заборгованість за процентами.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд. 4) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.Г. Вортоломей