490/8712/24 17.10.2024
нп 1-в/490/196/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8712/24
17 жовтня 2024 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2, 3 статті 74 КК України, відносно
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, незаміжня, засуджена вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
01.10.2024 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшло подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2, 3 статті 74 КК України відносно ОСОБА_4 ..
В обґрунтування поданого подання зазначено, що на виконанні в Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з 01.10.2024 року перебуває вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року, яким ОСОБА_4 було засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 09.08.2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року. Внесені вказаним Законом зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. Оскільки згідно вироку суду від 29.07.2024 року сума викраденого майна ОСОБА_4 становить 710,08 грн, тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то вказані дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення. З урахуванням викладеного, начальник Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях на підставі ст.ст.537, 539 КПК України звернулась до суду із поданням та просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного їй вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року.
В судовому засіданні прокурор подане подання підтримав та просив задовольнити.
Представник органу пробації та засуджена ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про розгляд подання повідомлялись належним чином, однак відповідно до ч.5 ст.539 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши подання та додані матеріали, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 КПК України.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ від 18.07.2024 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Центральному районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях перебуває вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року відносно ОСОБА_4 ..
Вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років. На підставі ст.ст.75, 76 КК України засуджену ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік та виконає покладені на неї обов'язки, зокрема: з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Вирок набрав законної сили 29.08.2024 року.
Зі змісту вироку Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 15.03.2024 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, при цьому спричинила потерпілому ТОВ "Руш" матеріальний збиток на загальну суму 710,08 грн.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
Вказане положення узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становлять 1514 грн.
Відтак, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону №3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення ОСОБА_4 діяння 15.03.2024 року, за яке вона засуджена, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становить 3028 грн (1514х2=3028).
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене нею діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_4 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.2 ст.74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, ч.2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд -
Подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях - задовольнити.
Засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від призначеного покарання за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.07.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років, звільнену від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік, на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1