Справа № 945/2335/24
Провадження № 1-кс/945/403/24
17 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області в м. Миколаєві, розглянувши клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2023 року за № 22023150000000416 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Очаків Миколаївської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, сільський голова Куцурубської сільської ради, раніше не судимої, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, строком на 60 діб, з визначенням підозрюваній застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи сільським головою Куцурубської об'єднаної територіальної громади з 11.12.2020 на підставі рішення № 2 І сесії ІІІ скликання від 10.12.2020, здійснює повноваження у відповідності до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» На теперішній час сільський голова Куцурубської сільської ради.
Як сільський голова Куцурубської сільської ради ОСОБА_4 згідно з частинами першою та третьою статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» являється головною службовою особою відповідної територіальної громади і очолює виконавчий комітет зазначеної сільської ради.
Крім того, на ОСОБА_4 згідно зі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладено функції щодо забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, що надавало їй право представляти інтереси об'єднаної територіальної громади, а юридичний статус голови Куцурубської сільської ради - це її правове становище, встановлене сукупністю правових норм, які регламентували суспільні відносини, пов'язані з політико-правовою природою займаної нею посади.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 05-30 год 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, громадянка України ОСОБА_4 , в силу займаної посади сільський голова Куцурубської сільської ради, будучи службовою особою, після початку збройної агресії рф проти України, як прихильниця мілітаризованої політики, здійснюваної рф щодо України, та підтримуючи ідеологічну основу так званого «руского мира», перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування з колегами по роботі, в тому числі з підлеглими, з метою переконання останніх у правомірності та необхідності дій військових зс рф, достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками рф здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами зс рф та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо вчинила дії щодо виправдування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
Зокрема, 17.05.2024 приблизно у період часу з 11:12 год по 11:23 год, перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на виправдування збройної агресії рф проти України та з метою формування у останніх переконання у правомірності дій військових формувань зс рф, діючи умисно ОСОБА_4 висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 11:12 год по 11:23 год :
« ОСОБА_4 : пі НОМЕР_1 и принімають закони ті, які їм диктують, це вони вже прийняли, по землі все прийняли, дальше сей час по мобілізації. Вам сказали до послєднєго українця.»
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
У подальшому, 27.05.2024 приблизно, у період часу з 10:31 год по 10:46 год ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 під час спілкування із ОСОБА_7 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на виправдування збройної агресії рф проти України та з метою формування у останньої переконання у правомірності дій військових формувань зс рф, діючи умисно висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 10:31 год по 10:46 год :
« ОСОБА_4 : но у ОСОБА_11 немає ще просвєщєнія за шо вони воюють
ОСОБА_4 : за шо Ви воюєте, за шо Ви воюєте, за те, що вже все продано, за амеріканскіє інтєрєси, Велікобрітаніі. Вам в откриту кажуть, що місяць пройшов після того, як началась война, через місяць пішли на договоренность, Україна з росієй пішли, приїхав один пі***с з Велікобрітанії, сказав нєт, воюєте, воюєте. Тє отвели войска з ОСОБА_12 , з Київа. Ну це ж вже не дураки, це всі люди понімають і знають.
ОСОБА_4 : а вони в откриту кажуть, що Україна воює за інтереси американців і Великобританії. Українці воюють своїми жизнями, своїми руками, всьо, воюйте дітки, воюйте, очіщайте територію.»
« ОСОБА_4 : диви, що робиться, це скільки поколінь, які сєйчас, які не родять дітей, скільки хлопців полягло, красавців скільки полягло, скільки ще поляже тих людей, які не хотять іти на войну. Їх просто хватають і забирають. Мені от ціх людей жалко, які дєйствітельно нє хотят йти воювать. Айдар не жалко, ОСОБА_13 не жалко, отіх всіх га***ів не жалко. Вони знали, вони ставленики Великобрітанії, вони все це проходили, не жалко абсолютно. ОСОБА_14 всі як хотять. А от тих хлопців, простий народ, мнє жалко.»
« ОСОБА_4 : оті прас НОМЕР_1 и - бендеряки, на майдані 14 году наскакали, і москалику на гиляку і всі бічовки».
« ОСОБА_4 : (перебиває) проблема в русаком язике, ви шо дебіли, у нас більше насєлєніє руско говорящіх. В советском союзе жили столько наций, 180 чи більше націй, всі разні. І шо, і шо. І грузіни, армяни, таджики і казахи і всі жили. Абсолютно, говоріть на яком хочете.»
« ОСОБА_4 : Ви дебіли, условія, а Ви Мінські условія ізучали, договора ізучали, шо всі кинули оте шо договарівались, росію всі кинули, дебіли Ви, открийте глаза.»
« ОСОБА_4 : тут договорювались про одне, тут раз, два переключились, всьо, вони вже нічого не ісполняють і так дальше, хто вам буде вірить.»
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить виправдування, збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Крім того, 28.05.2024 приблизно у період часу з 11:52 год., по 11:54 год., ОСОБА_4 перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 під час спілкування із ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на виправдування збройної агресії рф проти України та з метою формування у останніх переконання у правомірності дій військових формувань зс рф, діючи умисно висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 11:52 год по 11:54 год :
« ОСОБА_17 : в Осіпєнок опять прільот…
ОСОБА_4 : ну д***ли, д**ли..?
ОСОБА_17 : а зачем наші були на ту сторону зайшли…
ОСОБА_4 : Боже, куда вони лізуть.!? ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_17 : там в Сєрьожкє, там звіздєц, прямоє попаданіє в кришу
ОСОБА_4 : скіки кажуть НОМЕР_2 на ту сторону…ждіть - дождалися! Ну пора вже розум мать!
ОСОБА_17 : дрон прилетів там, де в нього цей, скажи?..
ОСОБА_4 : спортзал!
ОСОБА_18 : де спортзал…»
« ОСОБА_4 : да куда вони лізуть, ну зачєм вони туди хлопців кидають, на смерть?
ОСОБА_17 : це ж мєсіво, вониж понімаєш, ті хоть знають, що там замініровано, ці ж не знають!
ОСОБА_4 : дєбіли…
ОСОБА_4 : зачєм дітей туди кидат, п НОМЕР_3 , для того, щоб їх порастрєльовали? Вже лодки отправили були, зачєм ви це робите?!.
ОСОБА_17 : ну каму-та погони, нах** получить надо…
ОСОБА_4 : це просто врєдітєльство, понімаєш?!.».
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить виправдування, збройної агресії російської федерації проти України.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 30.05.2024 приблизно у період часу з 10:05 год по 10:08 год, перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування із ОСОБА_10 з метою з метою формування у останньої переконання у правомірності дій військових формувань зс рф, діючи умисно висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 10:05 год по 10:08 год :
« ОСОБА_10 : що ж це будуть робить?
ОСОБА_4 : то шо тут, а то шо вся Європа буде под обстрєламі. В каждой странє стоїть натовська база, понімаєш, і по тєм базам полєтят. Це буде страх, це буде просто страшне. Там буде і ОСОБА_19 , там буде (не зрозуміле слово). Невже якийсь дебіл до цього додумається.
ОСОБА_10 : да їм всьоравно.
ОСОБА_4 : абсолютно, абсолютно їм всьоравно, іде унічтоженіє чєловєчєства. Амеріка воює, главноє Амєрікє нє надо Євросоюз. Вони хотять, чтоб ОСОБА_20 не було, його не буде. Полюбому його не буде того Євросоюза соврємєнєм. Но ОСОБА_21 оце сєйчас начала войну спеціально з росієй, втянула росію в Україну для подачі. Це тут буде значіть пєрєміщєніє, остануться тєріторіі, вони хотять чтоб осталісь тєріторіі пєрємєстіть хусідов, жидов. Це все ОСОБА_22 , це єслі все поднять, вам це все поднять то це далеко, далеко в глубокой історіі надо це все поднімать. Це все таке було і це воно продолжається дальше.»
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить виправдування збройної агресії російської федерації проти України.
У подальшому ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, діючи умисно, 27.05.2024 перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно у період часу з 10:31 год по 10:46 год під час спілкування із ОСОБА_7 висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 10:31 год по 10:46 год :
« ОСОБА_4 : да, вони готовились за це время, понімаєш. Оксаночко, с 90-го года це все готовилось, 30 год це все готовилось оцей во план. Но 14 год, це вже був конкретний, понімаєш. Зачем ви лізли самі своїх убивали в 14 году - Донбас, Луганск, люди Вам сделалі протест, що вони не ляжуть под бандер, оставьте їх в покоє, оставьте. Вони в составе України но автономні, хай собі живуть, нашо ви їх трогаєте, шо Ви робете люди добрі. А тепер скільки випливає хлопців ті, що расказують, що давали прикази по мирним жителям стріляли, понімаєш, це все розкрутиться.»
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
Крім того, 30.05.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування з колегою по роботі, ОСОБА_10 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заперечення збройної агресії російської федерації проти України, висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 10:05 год по 10:08 год :
« ОСОБА_4 : я вам скажу, що вони з нами іграють, якби вони хотіли нас унічтожить, нас би тут не було давним давно, ми б вже все те…
ОСОБА_10 : поставить 10 градів на ОСОБА_23 ( ОСОБА_4 перебиває)…
ОСОБА_4 : стерти все з землі понімаєш, а вони бьють туда, де їм надо бить, де вони їх шукають, туди вони і бьють. Вони це прекрасно понімають, понімаєш, шо ми тоже люди і..і..і.., а там вже як приходиться, якщо попадає, конечно да, це все гуманно з нами, з нами йде работа.»
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить заперечення збройної агресії російської федерації проти України.
У подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел спрямований на заперечення збройної агресії рф проти України, діючи умисно, 10.06.2024 перебуваючи у службовому кабінеті на першому поверсі адміністративної будівлі будинку культури Куцурубської сільської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно, у період часу з 08:19 год по 08:20 год під час спілкування із ОСОБА_24 та ОСОБА_25 висловила наступні фрази (мовою оригіналу).
Так, у період часу з 08:19 год по 08:20 год :
« ОСОБА_4 : а Ви чули, що в Херсонській області 24 человєка вбили ( ОСОБА_24 перебиває).
ОСОБА_24 : наші?
ОСОБА_4 : наші, наші українці били по Херсону, 24 чєловєка наших украінских погибло. Нє одного воєнного, всі люди погібли. І ця ОСОБА_26 , ОСОБА_27 дочка сиділа надута, а їй кажуть, шо такоє… 15 чєлєвєк на косі погибло (махає головою) - наші. Ну хіба можна так бить, ну, ну ви дебіли ілі ко***ні люди (Н.О. 3 перебиває).
Л.К.: Люди цивільні?
ОСОБА_4 : цивільні, цивільні, цивільні люди погибли.».
При цьому, зміст вищевказаних висловлювань ОСОБА_4 містить заперечення збройної агресії російської федерації проти України.
Таким чином, органом досудового розслідування вказано, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме: виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинені службовою особою.
В судовому засіданні прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 підтримала та просила слідчого суддю застосувати вказаний запобіжний захід строком на 60 (шістдесят) днів, з визначенням підозрюваній застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.
Адвокат ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 подав суду письмові заперечення, які озвучив у судовому засіданні та вказав, що твердження в повідомленні про підозру про виправдання збройної агресії з боку ОСОБА_4 спростовується її фактичною поведінкою, що знайшло своє відображення в численних нагородах та рішеннях Куцурубської сільської ради про надання субвенцій з місцевого бюджету на закупівлю для потреб ЗСУ. В своїх висловлюваннях ОСОБА_4 допускала критику відносно способу, за яким проводяться мобілізаційні заходи, рішень військового керівництва, мовного питання, суто в приватних бесідах, однак не має жодних висловлювань про підтримку чи виправдування збройної агресії рф. Щодо наявних ризиків, передбачених п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, то сама по собі міра покарання не є самостійною підставою для тримання під вартою, питання виїзду за кордон нівелюється шляхом покладення відповідної заборони у спосіб, передбачений ст. 194 КПК України. Так само і ризик впливу на свідків нівелюється покладенням заборони на спілкування з певними особами. Ризик продовження поширення матеріалів, у яких міститься виправдування, визнання правомірною збройної агресії рф є вкрай малоймовірним, оскільки до клопотання не долучено доказів поширення таких матеріалів. НСРД тривали з жовтня 2023 по червень 2024 і щонайменше з грудня 2023 прокурор був обізнаний про зміст розмов ОСОБА_4 і не вжив жодних заходів до припинення її дій. Прокурор не довів неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. Зокрема з метою уникнення ризиків при обрані такого запобіжного заходу як домашній арешт за місцем проживання її сина у м. Миколаїв ризик впливу на свідків нівелюється. Застава у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб не обґрунтована прокурором. Стаття 182 КПК України чітко визначає межі розміру застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб. Відповідно до наданих стороною захисту документів такий розмір застави є очевидно надмірним, з іншого боку розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб є пропорційним майновому стану підозрюваної. За таких підстав просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою її сина.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 повністю підтримала позицію ОСОБА_5 .
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників і додатково вказала, що має проблеми зі здоров'ям, на підтвердження чого надана медична документація.
Крім того, адвокатом ОСОБА_5 було подано скаргу на незаконне затримання, в якій він зазначає, що 15.10.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Водночас, на момент затримання підстав, передбачених ст. 208 КПК України не існувало, а також ОСОБА_4 не була підозрюваною на момент затримання, у зв'язку з чим просив визнати затримання, в порядку ст. 615 КПК України, незаконним.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора, підозрювану та її захисників, розглянувши клопотання та врахувавши доводи скарги, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов такого.
15.10.2024 о 10:01 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2024, фактичне затримання ОСОБА_4 відбулось 15.10.2024 о 10:03, протокол складено в період часу з 10:20 по 10:45. Підставою затримання зазначено п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України - виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Як пояснив прокурор у судовому засіданні, була отримана інформація від СБУ про численні перетини кордону підозрюваною та наявність близької особи за кордоном, а саме в Польщі. Затриманій було повідомлено підстави затримання та те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, а також роз'яснено, що вона має право мати захисника та інші процесуальні права, вручено пам'ятку про права та обов'язки, що підтверджується підписом ОСОБА_4 . Про затримання повідомлено орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги 15.10.2024 о 10:13 та іншу особу (ПІБ вказані в протоколі).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 211 КПК України, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Отже, 15.10.2024 року о 10 год. 01 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, що підтверджується копію повідомлення про підозру.
З протоколу про затримання ОСОБА_4 встановлено, що затримання підозрюваної відбулося за адресою: АДРЕСА_1 , фактичний час затримання: 15.10.2024 року о 10 год. 03 хв.
Відповідно до вимог ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2024 року складений відповідно до вимог КПК України, оскільки містить обов'язкові реквізити, посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст.ст. 208, 615 КПК України.
Також підозрюваній забезпечено право на захист, оскільки складання протоколу відбувалося у присутності захисника ОСОБА_28 , про що свідчить його підпис у протоколі. Жодних зауважень з приводу незаконності затримання протокол не містить.
Порушень прав та свобод людини при складенні такого протоколу на час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено.
16.10.2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної, яке було розглянуте судом 17.10.2024, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання,.
Отже, оскільки стороною захисту не було наведено переконливих та достатніх доказів на обґрунтування незаконності затримання підозрюваної за таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга щодо визнання затримання ОСОБА_4 незаконним є необґрунтованою, однак вказані в ній доводи були перевірені та враховані судом під час розгляду клопотання.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Надані слідчим докази, а саме: рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 11.10.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_29 від 16.10.2023; протокол про результати аудіо,- відеоконтролю особи від 19.06.2024 № 64/25-215; висновок експерта № 54/1516-430 від 16.09.2024; лист про виконання доручення № 64/25-516 від 11.10.2024, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому вона підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , аналізуючи питання наявності ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність.
Так, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до 8 років, з конфіскацією майна, або без такої.
Розуміючи тяжкість вказаного покарання, не виключається ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, зокрема приймаючи до уваги, що протягом 02.10.2022-10.09.2024 ОСОБА_4 здійснювала перетин державного кордону України. Вказане свідчить про наявність міцних соціальних зав'язків за кордоном та не виключає ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Зазначені вище факти дають підстави вважати, що залишаючись на волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слід врахувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами, а саме: систематичним перетином державного кордону та наявність міцних соціальних зв'язків за межами країни.
Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), враховуючи, що протиправна поведінка ОСОБА_4 носить триваючий та систематичний характер, інкриміноване їй кримінальне правопорушення має досить високий рівень соціального значення з урахування сьогодення України та геополітичної ситуації в Україні. Враховуючи що, ОСОБА_4 систематично у присутності своїх колег, які є представниками органів місцевого самоврядування, користуючись своїм авторитетом в колективі здійснювала пропаганду проросійських наративів не виключається ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема серед працівників сільської ради.
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваною на свідків в даному кримінальному провадженні.
Крім того, підозрювана ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Систематичність дій ОСОБА_4 дає підстави вважати, що не виключається ризик продовження заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдування, заперечення тимчасової окупації частини території України, оскільки відповідно до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій поведінка щодо поширення проросійських наративів спостерігалась за підозрюваної досить тривалий проміжок часу. Зазначені факти чітко вказують на наявність ризику вчинення іншого аналогічного злочину та не виключає ризик продовження кримінального правопорушення у якому підозрюєтеся ОСОБА_4 за умови обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені ризики на даний час є реальними та вагомими та дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд врахував характеризуючи матеріали щодо підозрюваної, те, що вона має постійне місце проживання, нагороди та подяки, однак це не є безумовною підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами для забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відомостей про неможливість утримання ОСОБА_4 в установі попереднього ув'язнення за станом здоров'я матеріали кримінального провадження не містять. Надана стороною захисту медична документація не підтверджує, що на даний час підозрювана має такий стан здоров'я, що перешкоджає обранню саме такого запобіжного заходу.
Отже, вищевикладене дає підстави слідчому суді стверджувати про існування високих ризиків того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчинити кримінальні правопорушення.
Суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості обрати більш м'який запобіжний захід.
Крім того, згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , просив слідчого суддю визначити підозрюваному заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.
Однак матеріалами справи не доводиться, а навпаки спростовується обґрунтованість та необхідність визначення розміру застави в такому розмірі.
При визначенні розміру застави ОСОБА_4 суд враховує тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється остання, їх суспільну небезпеку, дані про особу та її матеріальний стан і вважає за необхідне визначити їй заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» становить 242 240 грн, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Так, внесення застави саме в такому розмірі може ґарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, оскільки є стримуючим фактором. А матеріали справи свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваної, з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі невиконання підозрюваною покладених обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2023 року за № 22023150000000416 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2024 року (включно).
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26299835; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA688201720355229002000016294).
У разі внесення застави підозрювану звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 12 грудня 2024 року (включно):
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_30 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 .
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 8, ч. 10, ч. 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 18 жовтня 2024 року о 16 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1
18.10.2024