про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11373/22 пров. № А/857/21490/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Курильця А. Р.
суддів -Мікули О. І.
Пліша М. А.
перевіривши апеляційну скаргу Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року з питань відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/11373/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у задоволенні заяви Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №380/11373/22 відмовлено.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Славська селищна рада Стрийського району Львівської області подала 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ст.286 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20 серпня 2024 року о 20:21 год. до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання умов вказаної ухвали, Славська селищна рада Стрийського району Львівської області подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що 24.11.2023 р. Славською селищною радою до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 р. про відмову у задоволенні заяви про відстрочення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 р. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 року апеляційну скаргу Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 380/11373/22 повернуто скаржнику. Не погоджуючись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 р., Славською селищною радою подано касаційну скаргу на неї до Касаційного адміністративного суду. Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2024 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, з мотивів того, що правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення.
Вважає, що вказані обставини зумовлюють наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації Славською селищною радою прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, та є підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Також зазначає, що обмеження апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97. Вказує, що бажання заявника/скаржника на апеляційний перегляд підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій - сплатою Славською селищною радою судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №330 від 29.04.2024 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, тощо.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана ухвала суду першої від 07 листопада 2023 року, отримана скаржником 09 листопада 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що встановлено за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
Однак апеляційну скаргу подано лише 14 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до матеріалів справи, первинно апеляційна скарга на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року подана відповідачем 25 листопада 2023 року, однак така повернена ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року.
Відтак апеляційна скарга від 14 серпня 2024 року є такою, що подана повторно.
Судова колегія зауважує, що хоч повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 січня 2023 року у справі №560/10231/21, від 22 лютого 2023 року у справі №560/1608/22
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Суд звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо її своєчасної подачі.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі № 400/2226/19.
Разом з тим, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, згідно з яким строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 804/2979/17 від 15.05.2018 та № 822/276/17 від 07.06.2018.
За схожих обставин Верховним Судом у касаційному порядку було переглянуто справу № 640/9792/20 й прийнято постанову від 22.03.2023, у якій наведено наступні висновки щодо застосування норм права:
«…Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним.
Також скаржник повинен довести, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Водночас, Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку».
Апеляційний суд не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.
Зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, суд вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
Повертаючись до обставин цієї справи, зазначений обов'язок, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, дотримано скаржником, позаяк первісна скарга на рішення суду від 07 листопада 2023 року (повний текст отримано скаржником 09 листопада 2023 року) була подана 25 листопада 2023 року.
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
В світлі справи, що розглядається, зазначена вимога не дотримана скаржником, оскільки первісна скарга повернута 08 квітня 2024 року (копію ухвали надіслана 10.04.24 03:29 в Електронний кабінет скаржника), що встановлено за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». За правилами частини шостої статті 251 КАС України вважається, що апелянт отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги 10 квітня 2024 року, а повторна апеляційна скарга подана лише 14 серпня 2024 року, тобто через 127 днів з моменту повернення первісної апеляційної скарги при 15-денному строку на апеляційне оскарження.
Сплив такого проміжку часу об'єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
Матеріалами цієї адміністративної справи стверджується, що така вимога частково дотримана скаржником, оскільки недоліки усунуті станом на момент повторного звернення, позаяк долучено повноваження на право підпису апеляційної (зазначене зумовило повернення первинної апеляційної скарги).
Однак оцінюючи наведену обставину, суд апеляційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
Зазначена позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 520/23523/21
Хоча КАС України і надає учасникам справи право на апеляційне оскарження ухвал протягом 15 днів з дня отримання, проте, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні з апеляційною скаргою повторно важливе значення мають тривалість часу, що минув з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та дії, що вживались апелянтом протягом цього часу.
Так апелянт вирішив оскаржити ухвалу суду про повернення (первісної) апеляційної скарги до Верховного Суду, який ухвалою від 03 червня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження з підстави того, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Копію ухвали Верховного Суду скаржник отримав 05 червня 2024 року (04.06.2024 18:25 до Електронного кабінет), однак з новою апеляційною скаргою звернувся, знову ж таки, лише 14 серпня 2024 року, тобто через 71 день після отримання ухвали касаційного суду, при 15-денному строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Наведена ж вище обставина свідчать, що скаржник не вжив у максимально стислі строки заходів щодо подання апеляційної скарги повторно. Та не продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження, оскільки замість невідкладного подання апеляційної скарги повторно з усуненим недоліком, скаржник звернувся з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
В контексті двох вищезазначених обставин колегія суддів зауважує, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Так, первісна апеляційна скарга підписана особою, якою не підтверджено наявність у неї повноважень на підписання такої апеляційної скарги (не долучено документа на підтвердження виконання підписантом тимчасово (на день підписання апеляційної скарги) обов'язків Славського селищного голови). Зазначена обставина не може вважатися непереборною, такою, що не залежала від волі скаржника.
Одне лише бажання апелянта на проведення апеляційного розгляду не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Славської селищної ради Стрийського району Львівської області та відмовити у задоволенні такої.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року з питань відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/11373/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш