17 жовтня 2024 року ЛьвівСправа № 460/8701/23 пров. № А/857/9480/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №460/8701/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
05.04.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року адміністративним позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області задоволено частково: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 460/8701/23 скасовано, та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 : постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасовано, а справу №460/8701/23 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 460/8701/23 без змін.
02 вересня 2024 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення з Управління Служби безпеки України в Рівненській області судових витрат пов'язаних із сплатою судового збору за подання касаційної скарги. Зазначає, що ні постановою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року, ні постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, не вирішено питання судових витрат пов'язаних із поданням касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у цій справі, а відтак просить заяву задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняти додаткову постанову з цього питання, зважаючи на таке.
За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що однією з підстав для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення питань про судові витрати.
Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються, зокрема, із судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи суд встановив, що питання про стягнення судового збору за подання касаційної скарги не було вирішено ні в постанові Верховного Суду у справі №460/8701/23 від 04 квітня 2024 року, ні в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року за наслідками нового апеляційного розгляду. А отже, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що судове рішення про направлення справи на продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті. У випадках передачі справи на продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом в ухвалі від 20 грудня 2019 року у справі № 826/4788/17.
Аналогічними є висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі №500/2632/19, які полягають у тому, що судові витрати, пов'язані з розглядом відповідної касаційно скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення.
Оскільки остаточне судове рішення у справі №460/8701/23 ухвалив Восьмий апеляційний адміністративний суд, останній наділений правом ухвалити й додаткову постанову щодо розподілу судових витрат позивача у вигляді сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у даній справі з врахуванням загальних правил розподілу судових витрат.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі 460/8701/23 у загальному розмірі 2684 грн (квитанція №34 від 11 грудня 2023 року та платіжна інструкція №0.0.3394722325.1 від 04 січня 2024 року).
Враховуючи положення наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування понесених ним судових витрат, підтверджених документально, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Рівненській області.
Керуючись ст.243, 252, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Ухвалити додаткову постанову у справі № 460/8701/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Стягнути з Управління Служби безпеки України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 20001668) за рахунок його бюджетних асигнувань 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний