15 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 466/264/24 пров. № А/857/18291/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
за участі секретаря судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 червня 2024 року, ухвалене суддею Луців-Шумською Н.Л. у м. Львів, о 14 год. 30 хв. у справі № 466/264/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 року серії АА № 00015868 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
18 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Львова прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Таку позицію позивачка пояснює тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та зазначає, що позивачка хоча і є власником транспортного засобу, щодо якого відповідач зафіксував перевищення вагових параметрів, проте цей транспортний засіб був переданий в оренду і позивачка не здійснювала ним перевезення на момент перевірки. Крім того, позивачка зазначила, що у постанові відсутні необхідні дані щодо обставин скоєного правопорушення, а саме марка, модель, державний номерний знак причепу; категорія транспортного засобу; тип транспортного засобу; повна маса транспортного засобу; ширина, висота, довжина, сумарного фактичного навантаження на осі; сукупність осей; фактична шинність на вісі.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 12.12.2023 року відповідач прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі серії АА № 00015868 у якій зафіксував те, що 08.12.2023 року о 18 год. 56 хв. позивачка, як відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу марки Mersedes-Benz Actros 1836, державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Н-09 430+200 м із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 16 % (2,88 т.).
Цією постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Вказану постанову позивачка оскаржила до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
За змістом ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема, це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Згідно з п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Частина 2 ст. 132-1 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Крім того, суб'єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначений приписами ст.14-3 КУпАП, за змістом яких адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Зважаючи на те, що позивачка є власником транспортного засобу марки Mersedes-Benz Actros 1836, державний номерний знак НОМЕР_1 , позивачка є відповідальною особою за вказане правопорушення в розумінні ст.14-3 КУпАП.
На підтвердження своїх слів про те, що вказаний транспортний засіб позивачка передала в оренду ТзОВ «Альфа Тіда», позивачка не надала відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого ст. 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 року.
Згідно з п. 2 вказаного Порядку, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
У п. 7 зазначеного порядку вказано, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Відповідно до п. 12 згаданого Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
У п. 14 цього Порядку зазначено, що інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Згідно з п. 15 зазначеного Порядку метадані повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 року (далі - Інструкція), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч.2 ст.122-2, ч.2 та 3 ст.132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у ч.ч.1 та 2 ст.14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Вимогами ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до абз.2 п.3 розділу ІІ Інструкції, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Додатком № 1 до вказаної Інструкції передбачено форму та зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Оскаржена постанова відповідає формі та змісту, постанови, який наведений у цьому додатку.
Посилання позивачки на відсутність у постанові марки, моделі, державного номерного знаку причепу; категорії транспортного засобу; типу транспортного засобу; повної маси транспортного засобу; ширини, висоти, довжини, сумарного фактичного навантаження на осі; сукупність осей; фактична шинність на вісі є безпідставним, оскільки, після внесення змін наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022 року, ці параметри у постанові не вказуються.
У постанові мають бути зазначені виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу.
Так, згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, та, зокрема, підтвердити факт вчинення позивачкою порушення належними і допустимими доказами.
У постанові зазначені такі обов'язкові параметри як: загальна маса транспортного засобу (20880 кг), навантаження на одиничну вісь (12810 кг), кількість вісей (2 шт.), навантаження на вісь 1 (7950 кг), навантаження на вісь 2 (15250 кг), відстань між вісями 1-2 (5400 мм), спарені колеса - 2 вісь.
На основі цих параметрів, які були виміряні в ході автоматичної фіксації вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, відповідач встановив вагу та відсоток перевищення нормативно допустимих параметрів зазначених у п.22.5 ПДР України, а саме, перевищення загальної маси транспортного засобу (20880 кг) над допустимою (18000 кг.).
Отже, апеляційний суд встановив, що постанова відповідача в справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 року серії АА № 00015868 є законною.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що відповідач довів вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, то постанову відповідача в справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 року серії АА № 00015868 необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 червня 2024 року в справі № 466/264/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повний текст постанови складений 15.10.2024 року