17 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3683/24 пров. № А/857/22854/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, головуючий суддя - Скраль Т.В., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати рішення відповідача про позбавлення ОСОБА_1 премії у червні 2023 року протиправним; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2023 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що з дня вчинення правопорушення станом на 19.05.2023 пройшло більше трьох місяців стягнення на позивача не могло бути накладено. Крім того, складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення позивачем та у подальшому стягнення премії за червень 2023 року на підставі постанови суду про накладення штрафу прийнятої на підставі цього ж протоколу є незаконним. Його фактично двічі притягнуто до відповідальності (покарано) за одне і те ж правопорушення, що є незаконним, оскільки за нормами статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення..
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позову, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05 серпня 2019 року відповідно до наказу НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України № 258-ОС «Про особовий склад» прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу громадянина ОСОБА_1 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 роки.
24 березня 2023 року постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/745/23 громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-18 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
24 квітня 2023 року наказом НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України № 306-ОС «Про позбавлення премії» у відповідності до підпунктів 6 та 7 пункту 14 «Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» розділу III «Порядок, умови та розміри виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, позбавити премії повністю у травні за квітень інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_1 .
В наказі зазначено, що на адресу начальника загону надійшов рапорт від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) підполковника ОСОБА_2 №105/1/1290/23-Вн від 20.04.2023 з клопотанням про позбавлення премії повністю у травні за квітень інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_1 , у зв'язку з надходженням постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 року, якою військовослужбовця визнано винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. У зв'язку з викладеним, та на виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.
19 травня 2023 року постановою Закарпатського апеляційного суду у справі №308/745/23 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 змінено: пом'якшено накладене на ОСОБА_1 стягнення до штрафу в розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 465 грн.
10 липня 2023 року наказом НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №538-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 (П-051491), який перебуває у розпорядженні начальника прикордонного загону (остання штатна займана посада - інспектор прикордонної служби 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б)), звільненого з військової служби наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.07.2023 року №524-ОС підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я), п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у запас.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі, у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову. При цьому, начальник НОМЕР_3 прикордонного загону скористався своїм правом та з урахуванням вимог до військової дисципліни, винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, правомірно та у межах повноважень наказав позбавити премії повністю ОСОБА_1 у травні за квітень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статей 6, 10, 27, 28 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 (далі Інструкція №558).
Главою 14 розділу ІІІ Інструкції №558 визначено порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Зокрема, начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі.
Виплата премій здійснюється щомісяця за місцем штатної служби військовослужбовця або органом, у якому він перебуває на фінансовому забезпеченні, одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Розмір премії у відсотках посадового окладу установлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) - наказами вищих начальників.
Військовослужбовці преміюються за всі періоди служби, за які їм виплачується грошове забезпечення, у тому числі під час перебування на лікуванні, у відпустці (крім відпусток, під час перебування в яких грошове забезпечення не виплачується згідно із законодавством), у відрядженні, у розпорядженні чи на навчанні.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби в межах економії фонду грошового забезпечення можуть преміювати військовослужбовців, які перебувають у їх розпорядженні.
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавляти військовослужбовців премії частково (від установленого Адміністрацією Держприкордонслужби розміру) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана».
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим начальником (командиром).
Згідно з пунктом 6 глави 14 розділу ІІІ Інструкції №558 начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю:
за невихід на службу без поважних причин (за місяць, у якому здійснено таке порушення);
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території органу Держприкордонслужби як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) (за місяць, у якому здійснено таке порушення);
за упущення, які призвели до поломок військової техніки й озброєння, пошкодження військового майна, інших матеріальних збитків;
за порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня);
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла до органу Держприкордонслужби);
у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення «зауваження» (за місяць, у якому накладено четверте дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня).
Військовослужбовці не преміюються за той місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці), а в разі проведення службового розслідування - за місяць, у якому підтверджено факт правопорушення. Якщо порушення виявлено (або за результатами службового розслідування підтверджено факт порушення) після виплати премії, позбавлення премії проводиться в наступному місяці (пункт 7 глави 14 розділу ІІІ Інструкції №558).
Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих за командою клопотань безпосередніх начальників (командирів) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям.
У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Як слідує з матеріалів справи, 24 березня 2023 року постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/745/23 громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-18 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
19 травня 2023 року постановою Закарпатського апеляційного суду у справі № 308/745/23 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 змінено: пом'якшено накладене на ОСОБА_1 стягнення до штрафу в розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 465 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
24 квітня 2023 року наказом НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України № 306-ОС «Про позбавлення премії» у відповідності до підпунктів 6 та 7 пункту 14 «Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» розділу III «Порядок, умови та розміри виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, позбавлено премії повністю у травні за квітень інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_1 .
У вказаному наказі зазначено, що на адресу начальника загону надійшов рапорт від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) підполковника ОСОБА_2 № 105/1/1290/23-Вн від 20.04.2023 року з клопотанням про позбавлення премії повністю у травні за квітень інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_1 , у зв'язку з надходженням постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 року, якою військовослужбовця визнано винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. У зв'язку з викладеним, та на виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.
Матеріалами справи підтверджено, що оскільки у квітні та травні позивачу вже було виплачено повне місячне грошове забезпечення, а позбавлення премії червні 2023 року ОСОБА_1 у розмірі 16 478,00 грн було вчинено на реалізацію наказу від 24.04.2023 року № 306-ОС, відповідно до п. 6 та п. 7 розділу 14 Наказу МВС №558 від 25.06.2018 року.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що факту подвійного притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме порушення не відбулось.
Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача про те, що складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було незаконним, оскільки оцінка протоколу про адміністративне правопорушення надавалась судами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №260/3683/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич