Справа № 560/2245/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
17 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.09.2023 №222030023964 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1987 та архівних довідок від 19.09.2023 № 612, № 613 та № 627 від 22.09.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2023 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутність необхідного страхового стажу 26 років 6 місяців, спірні періоди правомірно не зараховані до страхового стажу позивачки.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.08.2024 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.09.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 року (Закон № 1058-VI).
Рішенням від 28.09.2023 №222030023964 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки титульний лист трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - дописана дата видачі трудової книжки; період догляду за дитиною 16.01.2002 року народження, оскільки відсутня інформація про виховання її до трьохрічного віку. Крім того, не взято до уваги архівні довідки від 19.09.2023 № 612, № 613 та № 627 від 22.09.2023, оскільки по батькові » ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним “ ОСОБА_3 » та не долучено інформацію про реорганізацію Корчунецької школи-інтернат в Корчунецьку загальноосвітню школу інтернат.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернулася до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що безпідставним є не врахування відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за вислугою років архівних довідок від 19.09.2023 № 612, № 613 та № 627 від 22.09.2023.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до п. 2-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-VI особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 2 березня 2015 року № 213- VIII мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту мають право на пенсію за вислугу років після досягнення 55 років і за наявності необхідної тривалості спеціального стажу роботи на посадах і в установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (Порядок № 909).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148, з 01.01.2018 набрали чинності законодавчі норми, відповідно до яких правом на пенсію за вислугу років користуються працівники освіти, у яких на 11.10.2017 (день введення в дію Закону № 2148) наявна вислуга років 26 років 6 місяців та дотримані норми щодо досягнення пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пункт 2-1 розділу XV Прикінцеві положення»).
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).
Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV cтраховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно із абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний середньомісячний коефіцієнт заробітку, який обчислюється як середнє значення від ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи в розрізі кожного місяця на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період. Таким чином, чим вищим є рівень заробітної плати, тим більшим є індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії та, відповідно, вищим розмір пенсії.
Згідно із статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Встановлено, що відповідач не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 15.08.1987, оскільки титульний лист трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - дописана дата видачі трудової книжки.
Однак, законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
У постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно зобов'язати зарахувати позивачу періоди роботи до страхового стажу, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 15.08.1987 та архівних довідок від 19.09.2023 № 612, № 613 та № 627 від 22.09.2023.
У зв'язку із цим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.09.2023 №222030023964 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію, оскільки відповідачем в ході розгляду заяв позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме не досліджена та не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії, із зарахуванням спірних періодів, яким судом надана оцінка, для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2023 про призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.