Справа № 129/1846/24
Провадження по справі № 2/129/843/2024
"10" жовтня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі головуючої Бондар О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна, -
установив:
30.08.2024р. позивач звернувся до суду з позовом до Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з належного йому майна, вказуючи, що він має намір скористатися своїм правом власності на земельну ділянку (площа 1 га, кадастровий номер - 0520882400:02:003:0206, яка була отримана ним як учасником бойових дій згідно рішення Гайсинської міської ради №72 від 17.09.2021 р. зареєстровано право власності на неї в грудні 2021 року) і передати земельну ділянку в оренду, для здійснення державної реєстрації договору оренди звернувся до державного реєстратора, де йому стало відомо про накладені обтяження у вигляді арешту на все належне ОСОБА_1 нерухоме майно ще в 2010-11 р. постановами відповідача №24301543 від 03.02.2011р, №21666270 від 29.09.2010р, №23034625 від 03.12.2010р. у виконавчих провадженнях, які завершені; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що документи чи матеріали виконавчого провадження, які б слугували підтвердженням для зняття державним виконавцем арешту з майна у відділі відсутні у зв'язку із закінченням терміну зберігання та виконавчі провадження завершено, однак скасування заборони в позасудовому порядку неможливе.
Позивач в судове засідання не з'явився, письмово вимоги позову підтримав, просив їх задовільнити, справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи провести у його відсутність, у вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Суд з'ясував позиції сторін, вивив матеріали справи, визнає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.
Встановлено, що позивач є власником земельної ділянки 1,0 га кадастровий номер 0520882400:02:003:0206, зареєстровано в реєстрі за № 2518210505040; для здійснення державної реєстрації договору оренди звернувся до державного реєстратора, який йому повідомив про накладений арешт на все належне ОСОБА_1 нерухоме майно ще в 2010-11 р. постановами відповідача №24301543 від 03.02.2011р, №21666270 від 29.09.2010р, №23034625 від 03.12.2010р. у виконавчих провадженнях, які завершені; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що документи чи матеріали виконавчого провадження, які б слугували підтвердженням для зняття державним виконавцем арешту з майна у відділі відсутні у зв'язку із закінченням терміну зберігання та виконавчі провадження завершено у 2010 році, знищені в 2021-2014р.р., позивач в іншій спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право на належне йому рухоме майно не може.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно дост. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Виконавчі провадження знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на все належне ОСОБА_1 майно, вид якого не визначено, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, позивач в іншій спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку захистити своє порушене право на належне йому рухоме майно не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 386, 391 ЦК України, ст. 258,259,263,264,265,266 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 10809438 від 09.02.2011 р., від 05.10.2010 р. за № 10326124, від 08.12.2010 р. за № 10585794.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна: запис від 09.02.2011 р. за № 10809438, запис від 05.10.2010 р. за № 10326124, запис від 08.12.2010 р. за № 10585794 про арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: