Справа № 128/456/24
18.10.2024 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу серія ААБ №313068, що складений 01.02.2024, водій ОСОБА_1 01.02.2024 об 11-24 год. в с-щі Березина Вінницького району Вінницької області по вул. Барське шосе, керував транспортним засобом марки «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейським СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Гаврилюком Б.С. 01.02.2024 було складено відповідний протокол.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. В режимі відеоконфернції взяв участь його захисник - адвокат Харчук О.П., який підтримав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, зазначив, що працівник поліції схиляв Крикливого С.В. до проходження медичного огляду, в протоколі не конкретизовано суті вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Також просив суд звернути увагу на поведінку працівників поліції, які спровокували ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Клопотання, подане адвокатом Харчуком О.П. обгрунтовано наступним.
З пояснень ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом, в ході спілкування із працівником поліції, останній спровокував його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, шляхом повідомлення, що той має право відмовитися від такого огляду. Проте, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки із використанням приладу «Драгер». Також, склавши протокол відносно ОСОБА_1 , працівники поліції не роз'яснили йому права передбачені ст. 55, 56, 59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 заперечує проти протоколу та не визнає своєї вини, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення. Незаконність та необгрунтованість вимог працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння доводиться тим, що ОСОБА_1 пройшов огляд самостійно в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» та результат - тверезий. Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд на місці зупикни, але йому не дали такої можливості, вважає, що в даному випадку була порушення процедура порядку проведення огляду. Також зазначає, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не затримали транспортний засіб, що ставить під сумнів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Окрім того, відеозапис не є безперервним. З огляду на це просив закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., дослідивши та оцінивши матеріали справи, клопотання захисника про закриття провадженні у справі, суд дійшов наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження медичного огляду є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. 2. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу (п. 1 Розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до абз. 4 п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться матеріалами справи, а саме: відомостями, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №312068 від 01.02.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; направленням водія ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу - КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» з метою виявлення стану сп'яніння від 01.02.2024, в якому зазначено ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 ..
Також в судовому засіданні було оглянуто відеоматеріали з нагрудних відеокамер поліцейських, з яких вбачається, що працівниками поліції за порушення ПДР було зупинено автомобіль «Опель», за кермом якого перебував ОСОБА_1 .. Під час спілкування ОСОБА_1 із працівником поліції, останній відчув у ОСОБА_1 запах алкоголю, внаслідок чого запитав чи вживав він алкоголь, на що ОСОБА_1 спочатку заперечував, але після того, як працівник поліції запитав його, якщо поїхати на аналізи, то той вказав, що вживав позавчора ввечері приблизно 5 л. В результаті спілкування працівник запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі на стан вживання алкоголю та наркотичних речовин. На що ОСОБА_1 не визначився чи їхати чині. Після цього працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його право відмовитися від проходження огляду. Надалі ОСОБА_1 , на запитання працівника поліції чи буде він проходити огляд на стан вживання алкоголю, відмовився.
Разом із тим, суд критично оцінює позицію захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., що викладена ним у клопотанні про закриття провадження у справі та надані в судовому засіданні пояснення і розцінює таку позицію, як спосіб уникнення передбаченої законом відповідальності, оскільки така позиція повністю спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 самостійно визначився із моделлю поведінки, зокрема, відмовився від проходження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. При цьому, жодного разу він не вказував працівникам поліції, що бажає пройти такий огляд на місці зупинки, але отримав відмову від працівників поліції. Разом із тим, з оглянутого відеозапису, суд не вбачає в діях працівників поліції провокації щодо того, аби ОСОБА_1 вказав, що він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд також не бере до уваги в якості доказу довідку КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» за вих. №280 від 01.02.2024, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 інкримінується не факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, дослідивши та оцінивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, доведеність його вини матеріалами справи за критерієм «поза будь-яким розумним сумнівом», яка випливає із сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ознак, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень необхідним та достатнім адміністративним стягненням ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33, 40-1, 221, 251, 276, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави Україна із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Розяснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Л.П. Шевчук