125/1571/24
2-о/125/76/2024
16.09.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Барської міської ради Вінницької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки, встановлення факту перебування на утриманні
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки, встановлення факту перебування на утриманні чоловіка в якій вказує, що з ОСОБА_2 вона проживала у цивільному шлюбі з 2008 року, до 04.06.2024 року, тобто до дня, коли його оголошено безвісти відсутнім. В заяві вказала, що до його зникнення безвісти вони були єдиною сім'єю, проживали разом, вели спільне господарство, разом виховували дітей. Шлюб вони не реєстрували. ОСОБА_1 знаходилася на повному утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , що було постійним і основним джерелом засобів до існування. Таким чином, її забезпечення, утримання залежало від заробітку чоловіка, який був постійним і основним джерелом для утримання сім'ї. Оскільки вона не в змозі себе забезпечити, не може скористатися законними правами щодо отримання відповідних пільг та виплат, так як не являється дружиною зниклого безвісти військовослужбовця, в неї виникла необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та знаходилася на повному утриманні чоловіка.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали повністю.
Представник заінтересованої особи Барської міської ради Вінницької області у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином .
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що добре знають заявника та її сім'ю, а тому їм добре відомо, що ОСОБА_1 постійно з 2008 року проживала з ОСОБА_2 , однією сім'єю на одному господарському номері, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, мали спільний бюджет, разом оплачували комунальні послуги, спільно витрачали кошти на продукти, ліки, тощо, до дня, коли він зник безвісти, тобто до 04.06.2024 року.
Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що заява доведена та обґрунтована і її необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Встановлено, що згідно сповіщення сім'ї №1996/2064 заявницю сповіщено, що її цивільний чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник 1 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 04.06.2024 року.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №47 від 24.06.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали спільно за адресою : АДРЕСА_1 .
Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 постійно, з 2008 року, матеріально утримував цивільну дружину ОСОБА_1 , їздив на заробітки за кордон. Будучи військовослужбовцем залишив свою банківську карту ОСОБА_1 , щоб цивільна дружина самостійно розпоряджалася його коштами для утримання сім'ї.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявницею інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Крім того Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Крім того, факт перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 також підтверджується поясненнями свідків, які в судовому засіданні пояснили, що кошти для сім'ї заробляв саме ОСОБА_2 .
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка судом вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 268, 273, 315-316, 319 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 04.06.2024, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловік та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року по 04.06.2024 року.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 04.06.2024, з 2008 року по 04.06.2024 року.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: