Справа №:755/8972/23
Провадження №: 1-кп/755/288/24
"18" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022100040002655, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Києва, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, на момент затримання була офіційно працевлаштована, з вищою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судима: 02.08.2022 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу 34000 гривень,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 309, ч.3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сніжне, Донецької області, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадженн за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
В межах кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діє запобібжний захід у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 були подані письмові клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , кожному окремо, обраного запобіжного заходу.
Клопотання прокурора обґрунтовані тим, що на сьогодні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, та їх продовження в подальшому, а більш м'які запобіжні заходи, аніж ті, що наразі застосовуються до обвинувачених, не здатні запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених у кримінальному провадженні.
Зокрема, тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з клопотаннями, поданими прокурором, обумовлене наявністю ризиків, що наведені в п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, згідно з клопотанням прокурора, також обумовлене наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, подав клопотання про заміну запобіжного заходу. Вважав ризики необґрунтованими. Звертає увагу суду на те, що його підзахисний сприяв досудовому розслідуванню. Крім того, зазначає, що у обвинуваченого ОСОБА_6 , який утримується під вартою та перебуває в СІЗО, значно погіршивсь стан здоров'я. Зазначає, що жодного підтвердження того, що ОСОБА_6 , буде переховуватися від суду, стороною обвинувачення не надано Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 просила клопотання прокурора задовільнити частково. Заперечує щодо обов'язку не відлучатись із населеного пункту, оскільки в країні воєнний стан, і можливо потрібно буде ОСОБА_4 відлучатися.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, переглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Водночас застава, згідно положень ч. 1 ст. 182 КПК України, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
В ході обговорення питання доцільності продовження строків дії застосовуваних до обвинувачених запобіжних заходів, відповідно до обвинувального акту, встановлено наступні відомості.
Обвинувачений ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, непрацевлаштований, має реєстрацію та постійне місце проживання. Обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.
Обвинувачена ОСОБА_5 має вищу освіту, на момент затримання була працевлаштована, має постійне місце проживання та реєстрацію у м. Києві, раніше судима за вчинення злочину, аналогічного тому, у вчиненні якого обвинувачується в межах даного кримінального провадження, а саме - за ч. 2 ст.309 КК України. Обвинувачується у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 непрацевлаштований, є раніше не судимою особою, стійких соціальних зв'язків, в тому числі власної родини, не має. Має реєстрацію та постійне місце проживання. Обвинувачується у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим застосовуваних запобіжних заходів суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, що віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. В свою чергу, обвинуваченій ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.
Поряд з цим, суд враховує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які мають підвищену суспільну небезпеку, оскільки пов'язані із розповсюдженням психотропних речовин та залученням інших осіб до їх вживання.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризики, що наявні у кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
У випадку обвинуваченого ОСОБА_6 , суд доходить висновку, що має місце ризик переховування від суду, з огляду на покарання, яке може бути призначено останньому у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна.
Поряд з цим, на думку суду, обґрунтованим є ризик продовження неправомірної діяльності, пов'язаної зі збутом психотропних речовин, або вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких, групою осіб. При цьому, кримінальні правопорушення обумовлені вчиненням кількох епізодів злочину, що свідчить про системність дій та намірів учасників щодо їх продовження та високий рівень вірогідності настання зазначеного ризику, незважаючи на відсутність даних щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності в минулому та, відповідно, доказів схильності особи до неправомірної поведінки у суспільстві. У контексті цього ризику судом враховується, що обвинувачений наразі непрацевлаштований, не має стабільних та офіційних доходів, що може спонукати його до продовження неправомірної діяльності.
Оцінюючи наявні у кримінальному провадженні ризики, що можуть настати у випадку обвинуваченої ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що також має місце ризик переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання, що може бути призначено у разі доведення вини обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, що їй інкриміновані. Обвинувачена на цей час непрацевлаштована, не має заборон щодо виїзду за кордон, тому може безперешкодно залишити країну, виїхавши за її межі з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В той же час, обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження неправомірної діяльності, пов'язаної зі збутом психотропних речовин, у вчиненні чого ОСОБА_5 обвинувачується в межах даного кримінального провадження. У світлі даного ризику суд також враховує, що обвинувачена є особою, раніше судимою за вчинення аналогічного злочину, що свідчить про низький рівень правосвідомості останньої та готовність до неправомірної поведінки у суспільстві, а також про те, що остання, будучи засудженою за вчинення злочину, пов'язаного з обігом наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, не стала на шлях виправлення та, ймовірно, вчинила нові кримінальні правопорушення, пов'язані з обігом психотропних речовин, що обумовлюються системністю дій у складі організованої групи, оскільки в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кількох епізодів кримінальних правопорушень, вчинених групою осіб.
У випадку обвинуваченого ОСОБА_4 має місце ризик переховування від суду, з огляду на покарання, яке може бути призначено останньому у разі доведення його вини у вчиненні низки інкримінованих йому злочинів, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна. В контексті цього ризику суд приймає до уваги, що останній не має стійких соціальних зв'язків, що могло б запобігти настанню вказаного ризику.
Водночас обґрунтованим, на думку суду, є ризик продовження неправомірної діяльності, пов'язаної зі збутом психотропних речовин, або вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, організованою групою, при цьому, кримінальні правопорушення обумовлені вчиненням кількох епізодів злочину, що свідчить про системність дій і намірів щодо їх продовження, та, відповідно, високий рівень вірогідності настання зазначеного ризику, незважаючи на відсутність даних щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності в минулому. При цьому, судом у світлі зазначеного ризику також враховується, що обвинувачений непрацевлаштований, не має стабільних та офіційних доходів.
Встановлені судом у кримінальному провадженні ризики є наявними, обґрунтованими та такими, що можуть справдитись з великим ступнем вірогідності.
В той же час, наведені стороною захисту доводи не скасовують конкретних та реальних ризиків, існування яких було встановлено судом, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, оскільки суд, незважаючи на презумпцію невинуватості, має, зокрема, забезпечити дотримання інтересів суспільства, які переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, враховуючи наведене, на переконання суду, саме застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які наразі застосовується щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , здатне убезпечити настання існуючих у кримінальному провадженні ризиків.
Разом з тим, при виконанні судом вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, суд вважає необхідним зменшити для обвинуваченого ОСОБА_6 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240,00 грн., оскільки застава в такому розмірі, на переконання суду, буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Таким чином, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії застосовуваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити суму застави, а також продовжити строк дії обов'язків, що покладені на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку із застосуванням запобіжних заходів у вигляді застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 181-183, 194, 331, 383 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто 16 грудня 2024 року включно.
Зменшити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму застави, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинувачених та їх явки за викликом.
Продовжити дію обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто до 18 грудня 2024 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Продовжити дію обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто до 18 грудня 2024 року включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_13