Справа № 755/19519/21
"18" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
18.11.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10229,69грн.; заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 31100,46грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11829,24грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої у розмірі 44899,79грн., та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Новий Кредитор/Позивач) було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 41330,15 грн. за адресою: АДРЕСА_1 . Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511). Отже, сума позовних вимог Позивача за Договором цесії за спожиті до 01.05.2018 послуги становить: 10229,69 грн.заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення, та 31100,46 грн.послуги з централізованого постачання гарячої води. За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», яке продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». На виконання вимог Закону КП«КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. За адресою: АДРЕСА_1 проживає та є власником Відповідач/Відповідачі, який є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Проте, Відповідач/Відповідачі своєчасно не сплачував за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка складає 56729,03 грн.. Розрахунок заборгованості на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована (перелік розпоряджень додається). Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства Відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 25.11.2021 рокувідкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Заочним рішенням від 31 січня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10229,69 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 31100,46 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11829,24 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої у розмірі 44899,79 грн., а також 30,00 грн. витрат пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а всього 98089 (дев'яносто вісім тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 18 копійок.
Ухвалою суду від 13 червня 2024 року, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31.01.2022 року у справі №755/19519/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано.
Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
27 червня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивач не надав належних розрахунків, які б підтверджували виникнення заборгованості. Відповідач не проживав у зазначеній квартирі, а відтак не отримував надані позивачем комунальні послуги. Також, позивачем не обгрунтовані вимоги до 01 травня 2018 року. Також просив застосовувати до даних правовідносин строк позовної давності.
У відповіді на відзив, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Предметом регулювання Закону Украхни про житлово - комунальні послуги є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Судом встановлено, що відповідачу належить квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 січня 1995 року та Свідоцтва про право на спадщину від 29 квітня 2011 року
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. (ст. 1078 ЦК України)
11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням як такий, що підлягає стягненню із споживача на загальну суму 1 818 662 617,96 грн. станом на 01.08.2018 року з урахуванням доплат, шо отримані Кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів. (а. с. 83)
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору. (п. 1.2 Договору)
Відповідно до Додатку № 1/2 до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 10229,69 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 31100,46 грн. за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 8-9)
Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (нестойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.
Таким чином, Позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_2 (далі Відповідач/Відповідачі) заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого гарячого водопостачання у розмірі 48586,12 грн. та прийняв право вимоги до Відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511). (а. с. 95)
Нарахування за спожиті Відповідачем послуги здійснювалось на підставі Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (перелік додається).
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги до 01.05.2018 року, враховуючи набуття Позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за Договором цесії, з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 41330,15 грн., з урахуванням здійснення відповідачем погашення за вказаною заборгованістю.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
28 березня 2018 року в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води.
Повідомленням визначено, що підготовлений Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання відповідно до норм ст. 634 ЦК України фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Вказано, що цей договір приєднання вважається акцептованим всіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору. (а. с. 85)
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Відповідно до п. 11 Правил, У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Згідно п. 21 Правил, У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, у відповідача виникла заборгованість, яка за період з 10.2018 року по 07.2021 року становить 11829,24 грн. за послуги з централізованого опалення та 44820,46 грн. за постачання гарячої води, що відображено у розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви та повним розрахунком заборгованості, який додано позивачем разом з поясненнями.
Верховний Суд у своїй практиці чітко дотримується правової позиції щодо шляху захисту інтересів боржників, направленого на встановлення обґрунтованої, на їх думку, та такої, що відповідає дійсності заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з нього заборгованості шляхом надання контррозрахунку.
Поряд з цим, відповідачем власного контррозрахунку, належних і допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на спостування розрахунку заборгованості КП «Київтеплоенерго» про нарахування та сплату за житлово-комунальні послуги, не надано та матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд не бере до уваги твердження сторони відповідача про те, що вказаний розрахунок не можна брати до уваги.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує про те, що він не проживає за вказаною адресою з 2011 року, про що складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;
Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання;
Відповідно до п. 11 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Відповідно до п. 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерарунком відповідно до пункту 18 цих Правил. (втратили чинність з 01.05.2022 року)
Відповідач не повідомляв про своє місце проживання, показників лічильників до позивача не передавав, таким чином позивачем правомірно нарахована заборгованість за показаннями будинкового засобу обліку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору КП «Київтеплоенерго» правомірно пред'явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, нарахований індекс інфляції за весь час прострочення, оскільки відповідач порушив зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати за надані комунальні послуги, що відображено у розрахунках заборгованості, в той же час, сторона відповідача не спростувала наданий стороною позивача розрахунок заборгованості.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує заявлений стороною відповідача строк позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.
Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ від 27 червня 2023 року №651, карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто вимоги які пред'явлені за період до 12 березня 2017 року пред'явлені поза межами строку позовної давності.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому перебіг позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.. 261 ЦК України).
Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Як вбачається з матеріалів справи розрахунок заборгованості проведено починаючи з 01 січня 2016 року, позивач звернувся з даним позовом 18 листопада 2021 року, таким чином вимоги позивача до 12 березня 2017 року у розмірі 16550,52 грн. пред'явлені поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню ухвалюючи рішення суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року житлово комунальні послуги у розмірі 24779,63 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11829,24грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої у розмірі 44899,79грн. в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1886,87 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам та 30,00 грн. за отримання відомостей з державного реєстру речових прав.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, , ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року житлово комунальні послуги у розмірі 24779,63 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11829,24грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої у розмірі 44899,79грн., а всього 81508 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 87 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати в сумі 1916,87 грн..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.10.2024 року.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, вул. Площа І. Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя -