Справа №:755/16616/24
Провадження №: 2/755/8847/24
про залишення позовної заяви без руху
"03" жовтня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно із пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява також повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявляє, що постановою Приватного нотаріуса нотаріального округу міста Києва Леончук І.А. від 30 липня 2024 року № 90/02-31 позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку із належністю такої квартири спадкодавцеві на праві спільної часткової сумісної власності з іншими співвласниками без визначення відповідних часток.
Однак, до матеріалів позовної заяви не додано вказаної постанови Приватного нотаріуса нотаріального округу міста Києва Леончук І.А. від 30 липня 2024 року № 90/02-31.
На виконання вимог ухвали позивачеві слід надати належним чином засвідчену копію постанови Приватного нотаріуса нотаріального округу міста Києва Леончук І.А. від 30 липня 2024 року
№ 90/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Також, згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено вимогу про поділ спільного майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, що є позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у
2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Позивачем визначено ціну позову - 1 545 128,20 грн. На підтвердження вказаної ціни позову позивачем надано довідку від 15 серпня 2024 року про оціночну вартість об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якої оціночна вартість об'єкта оцінки становить 3 090 256,03 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 15 140,00 грн (максимальна сума, що підлягає сплаті) та надати суду відповідні підтверджуючі документи.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті
9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Вказаний висновок також підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.
До позовної заяви позивачем додано копію платіжної інструкції від 21 серпня 2024 року
№ 9352-0728-3783-1131 про сплату судового збору у сумі 15 140,00 грн.
Водночас, частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено 26 серпня 2015 року угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.
Разом з тим, станом на час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 15 140,00 грн, який сплачено відповідно до платіжної інструкції від 21 серпня 2024 року № 9352-0728-3783-1131, до спеціального фонду Державного бюджету України відсутнє, що встановлено перевіркою через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3».
Отже, копія платіжної інструкції від 21 серпня 2024 року № 9352-0728-3783-1131 не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у розмірі 15 140,00 грн.
За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі
№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10.
Таким чином, позивачу слід подати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 15 140,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 21 серпня 2024 року № 9352-0728-3783-1131 або надати інший документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини дев'ятої статті 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова