Справа № 560/15109/24
17 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 04.11.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, тощо), без врахування відповідних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня кожного календарного року, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік";
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 04.11.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані дні відпусток, одноразову грошову допомогу при звільненні, тощо), з урахуванням відповідних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня кожного календарного року, а саме:
- за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 - 2102,00 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 - 2270,00 грн;
- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 - 2481,00 грн;
- за період з 01.01.2023 по 04.11.2023 (день виключення зі списків особового складу військової частини) виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві зазначено, що позивачу не надано письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми.
Щодо цих доводів слід зазначити таке.
Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 та 2а статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішеннях Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №600/5050/23-а, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 і від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.11.2023.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 15.10.2024.
Отже, тримісячний строк звернення до суду, позивачем пропущений.
При цьому, в наказі про виключення із списків особового складу та всіх видів забезпечення роботодавець повідомив працівника про види грошового забезпечення, яке належить нарахувати та виплатити.
Враховуючи наведене, доводи позивача викладені в позовній заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;
- доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені в позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк