ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20366/24
провадження № 2/753/10653/24
"17" жовтня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.,
за участю секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а питання щодо прийняття позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно недійсним в частині покупця, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю,
09 липня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 30 квітня 2010 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Наразі у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа про розірвання шлюбу між сторонами. За час перебування у шлюбі сторони придбали та зареєстрували майно: 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль Infiniti М25, 2012 року випуску, мотоцикл «KAWASAKI», 2014 року випуску, а також 33,34% корпоративних прав ТОВ «СКД АВТО», 50% корпоративних прав ТОВ «АВТОРЕМТЕХ». Наразі позивач просить суд визнати вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, та в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 100 000,00 грн; визнати за ОСОБА_4 право власності на все інше зазначене вище майно. Також в рахунок урівняння часток сторін при поділі майна позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію у сумі 202 050,00 грн. В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 половину вартості частки члена подружжя у статутних капіталах ТОВ "СКД АВТО" та ТОВ "АВТОРЕМТЕХ".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2024 року цивільну справу № 753/13443/24 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 16 липня 2024 року.
23 липня 2024 року року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача.
Ухвалою суду від 25 липня 2024 року було відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 17 вересня 2024 року о 11:00 год.
26 серпня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, у якій відповідач просить суд: 1) визнати частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» в розмірі 50% вартістю 10 000,00 грн. його особистою приватною власністю. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 : право особистої приватної власності на наступне майно: 1/3 частка квартири АДРЕСА_3 ; мотоцикл марки KAWASAKI, модель - VN 1700 CLASSIC, номер шасі - НОМЕР_1 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_5 право особистої приватної власності на наступне майно: земельну ділянку кадастровий номер 7420889200:01:001:0265, площею 0.0963 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку кадастровий номер 7420889200:01:001:0264, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; побутову техніку та меблі, зазначені в цьому позові, загальною вартістю 157 121,00 грн.; 4) стягнути з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 частку не отриманого доходу від здачі в оренду квартири АДРЕСА_3 в розмірі 230 800,00 грн. 5) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за її частку у спільному сумісному майні в розмірі 697 560,00 грн. В порядку виконання судового рішення, допустити ОСОБА_4 розстрочку виконання судового рішення шляхом сплати ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошової компенсації за її частку у спільному сумісному майні шляхом щомісячної виплати в розмірі 2 500,00 грн. Стягнути з ОСОБА_5 понесені ОСОБА_4 судові витрати.
27 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачем не заперечувався факт того, що спільним майном подружжя є зазначене у позові нерухоме та рухоме майно, а також формування частки статутного капіталу у розмірі 33,34% ТОВ "СКД АВТО" та викладено позицію (заперечення) щодо запропонованого позивачем порядку поділу спільного майна, оцінки нерухомого майна, суми компенсації, яка має бути стягнути з відповідача на користь позивача, тощо.
27 серпня 2024 року до суду також надійшли заперечення представника відповідача щодо витребування у відповідача документів, зазначених у прохальній частині позовної заяви.
17 вересня 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду із первісним позовом та об'єднано позови в одне провадження. Оголошено у справі перерву до 17 жовтня 2024 року.
16 жовтня 2024 року до суду від ОСОБА_3 надійшла позовна заява як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у цій справі.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17 жовтня 2024 року вказану позовну заяву передано судді Шаповаловій К.В.
У підготовчому засіданні 17 жовтня 2024 року адвокат Кишенько С.В, як представник ОСОБА_3 , просив суд прийняти подану позовну заяву ОСОБА_3 до спільного розгляду у цій справі, оскільки така стосується предмету спору у цій справі.
Представник позивача за первісним позовом заперечувала проти прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами, вказала, що він може бути окремим предметом розгляду в іншому (самостійному) провадженні та вважає, що цей позов не є самостійними вимогами на предмет спору в цій справі.
Представник відповідача за первісним позовом просила суд прийняти до спільного розгляду поданий позов третьої особи ОСОБА_3 .
Суд, вивчивши предмет та підстави позовної заяви ОСОБА_3 , заслухавши думку учасників справи, дійшов наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Проте, передбачене статтею 53 ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №916/542/18 вказала, «що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові».
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Предметом спору у цій справі є майно (рухоме /нерухоме), яке було набуто позивачем та відповідачем у період шлюбу. Так, зокрема між сторонами виник спір щодо 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до позовних вимог за первісним позовом, ОСОБА_5 серед іншого просить суд в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/3 частку вказаної квартири, а за змістом вимог зустрічної позовної заяви, ОСОБА_4 серед іншого просить суд визнати за ним право особистої приватної власності на 1/3 частку цієї ж квартири.
При цьому, ОСОБА_3 , звертаючись із окремим позовом до суду, зазначає, що саме вона сплачувала кошти за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 29 серпня 2012 року - квартиру АДРЕСА_3 , а тому просить суд визнати недійсним вказаний договір в частині покупця та визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/3 частку цієї квартири, за яким право власності зареєстроване за ОСОБА_4 .
Отже, подана позовна заява не містить вимоги ОСОБА_3 саме на предмет спору - 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 , оскільки позивачка не просить суд ані визнати за нею право власності на цю частку, ані витребувати її від попереднього власника, тощо, а заявляє вимоги, які опосередковано стосуються предмету спору та результат розгляду такого окремого позову може мати значення для розгляду цієї справи.
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 53 ЦПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Оскільки заявлений ОСОБА_3 позов не взаємопов'язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами сімейного права, це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Зважаючи на викладене, з урахуванням приписів частини другої статті 193 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_3 підлягає поверненню заявнику.
Окремо суд відзначає, що повернення цього позову ОСОБА_3 не є недоступом до правосуддя та/або порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати вказаний позов в порядку передбаченому ЦПК України як окремий позов, за яким за умови дотримання всіх вимог ЦПК України, буде відкрито провадження у справі та розглянуто спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185, 193, 194, 260 ЦПК України, суд,
позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно недійсним в частині покупця, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 18 жовтня 2024 року.
Суддя К.В. Шаповалова