15 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/10176/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадира Дмитра Григоровича про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі №440/10176/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 та з 01.01.2020 з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром, а також зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням фактично сплачених сум) ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Рішення суду набрало законної сили 19.09.2023.
25.09.2023 позивачу виданий виконавчий лист №440/10176/23.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадира Дмитра Григоровича від 11.10.2023 відкрито виконавче провадження №73012031.
08.10.2024 до суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадира Дмитра Григоровича про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, стягувача та боржника.
У судове засідання державний виконавець та учасники справи не з'явились.
Державний виконавець у заяві просив проводити судовий розгляд без його участі.
Стягувач причин неявки суду не повідомив.
Представник боржника надав до суду заперечення проти зміни способу і порядку виконання судового рішення, у яких стверджував про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі із зобов'язання провести виплату на стягнення сум пенсії; заяву державного виконавця просив розглядати без його участі.
За змістом частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, з огляду на відсутність перешкод для розгляду заяви державного виконавця, суд розглянув заяву у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною третьою цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі державний виконавець зазначив, що ним вжито всіх заходів з метою виконання судового рішення, однак боржником рішення суду фактично не виконане.
При цьому, оскільки рішенням суду зобов'язано боржника виплатити пенсію ОСОБА_1 без вирішення питання про стягнення суми заборгованості, у державного виконавця відсутні підстави для застосування до боржника заходів примусового стягнення.
Оцінюючи наведені доводи державного виконавця, суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені в рішенні суду порядок та спосіб. Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, у цій справі позивачем було заявлено вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії, такі вимоги суд задовольнив.
Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі №440/10176/23 зобов'язано ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням фактично сплачених сум) ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Залученою до матеріалів справи копією протоколу про перерахунок пенсії підтверджено, що відповідачем на виконання вимог судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, розмір пенсійної виплати склав 16881,40 грн.
Крім того, за період з 01.04.2019 по 30.06.2020 позивачу нарахована доплата до пенсії у розмірі 15451,00 грн, що визначена як різниця між нарахованим на підставі рішення суду у цій справі розміром пенсії та фактично виплаченими сумами пенсії за вказаний період.
Зазначена заборгованість підлягає виплаті за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідні цілі, оскільки у силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Тож суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №440/10176/23 пов'язане з бюджетним фінансуванням, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат з виплати заборгованості пенсії позивачу.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у цій справі.
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
До того ж, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити виплату на стягнення такої виплати призведе до зміни суті ухваленого судом рішення з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Такі висновки щодо правозастосування у спірних відносинах наведені у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах №№ 21-394а14, 21-475а14, від 25.11.2014 у справі №21-506а14, від 13.01.2015 у справі №21-604а14, від 17.02.2015 у справі №21-622а14 та Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 22.03.2018 у справі №281/3087/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 08.05.2018 у справі №266/935/17, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15, від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі №440/10176/23.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадира Дмитра Григоровича про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА