про повернення позовної заяви
15 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/11646/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління державної міграційної служби у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач Управління державної міграційної служби у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Реця Миколи Васильовича від 16.09.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 73967764 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 № 440/9712/23 про зобов'язання УДМС повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо прийому у нього декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації із врахуванням висновків суду.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року надіслана судом до електронного кабінету позивача та 04.10.2024 року о 10:11 судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року до електронного кабінету позивача.
11.10.2024 представником позивача надано до суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 884,44 грн згідно платіжної інструкції від 26.09.ж2024 №33337 та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю в УДМС коштів для сплати судового збору в повному обсязі станом на 11.10.2024.
14.10.2024 представником позивача надано платіжну інструкцію №0.0.3942743095.1 від 14.10.2024 про сплату ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судового збору в розмірі 2143,56 грн у справі 440/11646/24.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" слідує, що існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав осіб.
В цьому випадку позивачем за позовом є юридична особа, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поширення на Управління державної міграційної служби у Полтавській області положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", та як наслідок, підстав для звільнення або відстрочення останньому сплати судового збору на підставі положень вказаної норми закону.
При формуванні такого висновку судом враховувалася правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 14.01.2021 № 0940/2276/18.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Право на звернення до суду кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №804/6859/16.
14.10.2024 представником позивача подано до суду платіжну інструкцію №0.0.3942743095.1 від 14.10.2024 про сплату судового збору в сумі 2143,56 грн., згідно якої платником є стороння особа - ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), яка не є позивачем у справі №440/11646/24, а отже не є суб'єктом сплати судового збору, а тому платіжна інструкція №0.0.3942743095.1 від 14.10.2024 не є належним доказом на підтвердження сплати Управлінням державної міграційної служби у Полтавській області судового збору за подання позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду.
Отже, у визначений судом строк, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав, недоліки позовної заяви не усунув, належного документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. не надав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Управління державної міграційної служби у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Управління державної міграційної служби у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва