про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
14 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 520/24931/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Харківського окружного адміністративного суду (майдан Свободи, буд. 6, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по дату винесення рішення суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по дату винесення рішення у даній справі, на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року - 2270 грн, на 1 січня 2021 року - 2481 грн, на 1 січня 2023 року - 2684 грн, на 1 січня 2024 року - 3028 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року матеріали адміністративної справи №520/24931/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 адміністративну справу №520/24931/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
07.10.2024 справа №520/24931/24 зареєстрована в Полтавському окружному адміністративному суді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 справу передано на розгляд судді Молодецькому Р.І.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, оцінивши доводи якої суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами в частині, що стосуються нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 30.06.2024.
Так, формуючи такі висновки суд виходить з того, що відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як свідчить зміст позовної заяви, предмет спору зводиться до вимог про перерахунок суддівської винагороди позивача як судді Харківського окружного адміністративного суду за період з 01 січня 2021 року по дату винесення рішення, а тому в силу пункту 17 частини першої статті 4 КАС України спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Тож таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються ще й положеннями статті 233 КЗпП України.
Вирішуючи питання конкуренції норм КАС та КЗпП, Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, частинами першою та другою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) передбачалося, що "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
Водночас Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX Кодекс законів України про працю доповнено главою XIX такого змісту: " 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, розпочався з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Тож встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду був продовжений пунктом 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З'ясовуючи питання чи подана позовна заява до суду касаційної інстанції у встановлений законодавством строк (ухвали від 29 листопада 2023 у справі №990/233/23, від 07 грудня 2023 року у справі № 990/242/23, від 11 грудня 2023 року у справі № 990/235/23), Верховний Суд в своїх ухвалах (зокрема, в ухвалі від 29 листопада 2023 у справі №990/233/23) посилається на те, що:
"спір про винагороду за виконання обов'язків на посаді члена ВРП набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/винагороди, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка, на думку колегії суддів, містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного - в матеріальному аспекті - права на оплату праці.
З набранням чинності Закону № 2352-ІХ, частини перша і друга статті 233 КЗпП України діють в новій редакції. Аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з положеннями пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України колегія суддів у вимірі обставин цієї справи дійшла таких висновків:
- норми частини п'ятої статті 122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які [норми] встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);
- стаття 122 КАС України, зокрема частина п'ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;
- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати (якою за своєю правовою природою є винагорода члена ВРП) визначений у частині першій статті 233 КЗпП України, норми якої є для цих [спірних] правовідносин спеціальними відносно приписів частини п'ятої статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;
- з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону № 2352-ІХ;
- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року.
У пункті 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться про продовження строків, які визначені статтею 233 КЗпП України. У вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був “прив'язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивачка мала право - у межах строку - оспорити дії ВРП щодо невиплати їй винагороди члена ВРП за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року".
Повертаючись до позовної заяви у цій справі, суд зазначає, що позивач звернулася до суду з цим позовом 05.09.2024, тобто із пропущенням трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 30.06.2024 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.
Разом з тим, суд враховує наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, які обумовлені тим, що Харківська міська територіальна громада, мешканцем якої являється позивач, входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309. Позивач постійно проживає і працює у м. Харків, яке постійно починаючи з 24.02.2022 піддається артилерійським та ракетним обстрілам. Проживання та постійне перебування позивача на такій території, де часто і вдень і вночі лунають сигнали повітряної тривоги, а місто потерпає від серйозних обстрілів, зумовлює знаходження останньої в безперервній стресовій ситуації та вимагає додаткових зусиль щодня для якісної роботи під час здійснення позивачем, як суддею, правосуддя, забезпечення її звичайної нормальної життєдіяльності. Крім того, позивач, як суддя Харківського окружного адміністративного суду, у зв'язку із наявністю неповного штату працюючих суддів та навантаженням, що суттєво збільшилося саме під час війни, має надмірне навантаження щодо розгляду справ, що також є однією з причин, чому вона не мала можливості звернутися до суду за захистом своїх прав раніше.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заяву позивача про поновлення строку звернення до суду суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
За змістом примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді.
З урахуванням наведеного, оскільки спір стосується питань проходження позивачем публічної служби на посаді судді, справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно зі частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Оскільки виплата суддівської винагороди відповідно до положень статей 148, 149 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 у системному взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України здійснюється відповідачем в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, тож судове рішення по даній справі може вплинути на обов'язки Державної судової адміністрації України.
Таким чином, суд приходить до висновку про залучення Державної судової адміністрації України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно зі частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Беручи до уваги викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від Харківського окружного адміністративного суду відомості про нараховану та виплачену судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по цей час, належним чином засвідчені копії усіх документів, що підтверджують вказані нарахування та виплати, письмові пояснення щодо підстав нарахування складових частин суддівської винагороди відповідно до розрахункових листів за період з 01 січня 2021 року по цей час.
Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 30.06.2024.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 520/24931/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), направити їй копію позовної заяви.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 11:00 год. 13 листопада 2024 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Запропонувати третій особі у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду пояснення щодо позову разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.
Витребувати від відповідача Харківського окружного адміністративного суду відомості про нараховану та виплачену судді Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С. суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по цей час, належним чином засвідчені копії усіх документів, що підтверджують вказані нарахування та виплати, письмові пояснення щодо підстав нарахування складових частин суддівської винагороди відповідно до розрахункових листів за період з 01 січня 2021 року по цей час.
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що права та обов'язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає про обов'язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів в паперовій формі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.І. Молодецький