Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 948/1543/23
Номер провадження 1-в/948/118/24
18.10.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка подання Полтавського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 18.10.2024р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали
1.Суть справи
У вересні 2024 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 вироком Машівського районного суду Полтавської області від 15.09.2023р. засуджений за ст.ст.185 ч.4, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. За змістом вироку засуджений 16.06.2023р. вчинив крадіжку на суму 1 000, 00 грн.
09.08.2024р. набули чинності зміни до КУпАП, щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір якого дорівнює податковій соціальній пільзі, яка, у свою чергу, розраховується з 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня поточного року.
Отже, вартість викраденого засудженим майна у 2023 році не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 2684, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, на підставі ст. 74 КК України, орган пробації просить привести вирок суду у відповідність до вимог закону.
2.Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор подання підтримав та просив його задовольнити, уточнивши, що засуджений підлягає звільненню від покарання.
Представник органу пробації та засуджений в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, засуджений направив заяву про розгляд справи без його участі.
3.Докази на підтвердження доводів подання
Судом установлено, що за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 15.09.2023р. ОСОБА_4 засуджений за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України (а.с.62-63, 73-74).
За змістом вироку засуджений 16.06.2023р. вчинив крадіжку майна на суму 1 000, 00 грн.
23.09.2024р. за ухвалою Машівського районного суду ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 15.09.2023р. на підставі ст. 78 КК України, у зв'язку з закінченням іспитового строку (а.с.105).
4.Мотиви суду
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, внесені зміни до ст. 51 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна.
Отже, згідно ч.1 ст. 51 КУпАП, в новій редакції, дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тоді як частиною 2 цієї норми передбачено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення
Відповідно до п.5 підрозділу І Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п. 169.1.1. ст. 169 ПК України сума податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становив 2684,00 гривні.
Відповідно до постанови ОП ККС ВС від 07.10.2024р. у справі № 278/1566/21, Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.
Отже, з урахуванням внесених змін до КУпАП, для кваліфікації крадіжки у 2023 році за нормами КК України, розмір збитку мав становити 2684, 00 грн.
Згідно ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч.1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зазначеною нормою передбачені загальні підстави для звільнення засуджених від покарання.
Разом з тим, конкретні підстави звільнення від покарання передбачені Розділом ХІІ КК України, зокрема ч.2 ст. 74 КК України, згідно якої особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, а також ч.1 ст. 78 КК України, згідно якої після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як видно з матеріалів справи, до засудженого вже застосований інший вид звільнення від покарання, ніж зазначений у вказаному поданні, а саме у зв'язку з закінченням іспитового строку.
За таких обставин, оскільки засуджений ОСОБА_4 уже звільнений від призначеного покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 15.09.2023р. з підстав закінчення іспитового строку, тобто покарання вже вважається відбутим, а тому правові підстави для повторного звільнення його від покарання, але за ч.2 ст. 74 КК України, відсутні, відтак у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
у задоволенні подання Полтавського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області стосовно засудженого ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 53 хв. 18 жовтня 2024 року
Суддя ОСОБА_1