Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 326/1580/21
Номер провадження 1-в/948/133/24
18.10.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Закуп, Духовщинського району Смоленської області, рф, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 про звільнення від відбування або пом'якшення покарання на підставі ст. 74 КК України,
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 18.10.2024р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали
1.Суть клопотання
У вересні 2024 року до суду надійшло вказане клопотання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 вироком Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2021р. засуджений за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. За ухвалою Ленінського районного суду Полтавської області від 22.02.2024р. замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким, а саме на 1 рік 11 місяців 10 днів обмеження волі.
За змістом вироку засуджений 15.07.2021р. вчинив крадіжку на суму 120, 00 грн. та 21.07.2021р. на суму 1580,00 грн.
Початок строку відбування покарання 02.02.2022р., кінцевий строк 20.12.2025р.
09.08.2024р. набули чинності зміни до ст. 51 КУпАП, згідно яких дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно п.5 підрозділу І Розділу ХХ Перехідних положень ПК України неоподатковуваний мінімум доходів громадян для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. - 2294, 00 грн.
Отже, вартість викраденого майна за вироком суду склала 1700, 00 грн, що менше двох неоподатковуваних мінімумів громадян, чинних на момент вчинення злочину.
У зв'язку з наведеним, на підставі ст.ст. 5, 74 КК України «Машівська ВК (№9)» просить звільнити засудженого від подальшого відбування покарання призначеного вироком Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2021р.
2.Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав частково, вважає, що засуджений не може бути звільнений від покарання за вчинення грабежу.
Представник ВК (№9) та засуджений в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, засуджений направив заяву про розгляд справи без його участі.
3.Докази на підтвердження доводів клопотання
Судом установлено, що за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2021р. ОСОБА_5 ) засуджений за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Зокрема за ч.2 ст. 185 КК України йому призначене покарання у виді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі, і на підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначене остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі (а.с.4-5).
За змістом вироку засуджений 15.07.2021р. вчинив грабіж на суму 120, 00 грн, а 21.07.2021р. вчинив крадіжку на суму 1767, 33 грн.
Згідно розпорядження вирок суду набрав законної сили 18.11.2021р. (а.с.3).
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.02.2023р. засуджений змінив прізвище з ОСОБА_6 на Приходько (а.с.6).
4.Мотиви суду
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, внесені зміни до ст. 51 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна.
Отже, згідно ч.1 ст. 51 КУпАП, в новій редакції, дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тоді як частиною 2 цієї норми передбачено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.5 підрозділу І Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п. 169.1.1. ст. 169 ПК України сума податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року становив 2 102 гривень.
Відповідно до постанови ОП ККС ВС від 07.10.2024р. у справі № 278/1566/21, Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.
Отже, з урахуванням внесених змін до КУпАП, для кваліфікації крадіжки у 2021 році за нормами КК України, розмір збитку мав становити 2 102, 00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Водночас, як зазначила у своєму рішенні Об'єднана палата лише статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
З огляду на викладене вчинення злочину, передбаченого ст. 186 КК України під декриміналізацію не підпадає.
Як убачається зі змісту вироку при вчиненні крадіжки 21.07.2021р. діями засудженого було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому на суму 1767, 33 грн, яка є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону 3886-IX та положень Податкового кодексу настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн, а відтак за вказаним злочином на підставі ч.2 ст. 74 КК України засуджений підлягає звільненню від покарання.
Отже, враховуючи те, що за вироком суду від 18.10.2021р. засуджений вчинив крадіжку за якою він підлягає звільненню від покарання, а тому оскільки йому призначене покарання відповідно до ст. 70 КК України у межах строку покарання за ч.2 ст. 186 КК України, а відтак ОСОБА_7 слід вважати засудженим за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, без застосування ст. 70 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
клопотання Державної установи «Машівська виправна колонія (№9) відносно засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування або пом'якшення покарання на підставі ст. 74 КК України - задовольнити частково.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання за ч.2 ст. 185 КК України визначеного вироком Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2021р.
ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 18.10.2021р. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 46 хв. 18 жовтня 2024 року
Суддя ОСОБА_1