КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7140/24
Провадження № 1-кп/552/1015/24
18.10.2024 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170430000853 від 28.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайжюнай, Іоновського району, республіки Литва, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 15.10.2024 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024170430000853 від 28.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката Фабро, які заперечили проти задоволення клопотання та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, думку потерпілої ОСОБА_4 , яка вказала, що ОСОБА_5 перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення продовжить її тероризувати та погрожувати, навіть перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства ОСОБА_5 продовжує телефонувати потерпілій із погрозами, дійшов наступного висновку.
Так, строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчуються 20 жовтня 2024 року. У зв'язку з чим постало питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2024 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.10.2024.
Тобто, обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Київського районного суду м. Полтави та ґрунтовно зазначена в ухвалі від 29.08.2024.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за які передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні ще не розпочато, обвинувачений, потерпіла та свідки у судовому засіданні не допитувалися, ОСОБА_5 перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді. Також на думку суду ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити злочинну діяльність.
Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
Також суд вважає обґрунтованими міркування потерпілої ОСОБА_4 щодо можливого незаконного впливу на неї обвинуваченого ОСОБА_5 з огляду на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтава по цивільній справі № 552/5015/24 за заявою ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису заяву задоволено частково, видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців .
Заборонено ОСОБА_5 терміном на шість місяців перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 та наближатися ближче, ніж на 100 метрів до місця її проживання.
Заборонено ОСОБА_5 терміном на шість місяців наближатися ближче, ніж на 100 метрів до ОСОБА_4 та переслідувати її.
Заборонено ОСОБА_5 терміном на шість місяців ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_4 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Даним рішенням установлено, що ОСОБА_5 у жовтні 2023 року та неодноразово у червні 2024 року видавались термінові заборонні приписи у зв'язку зі скоєнням домашнього насильства відносно ОСОБА_4 . Постановами Київського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2023 року, 20 грудня 2023 року, 11 липня 2024 року , 09 липня 2024 року, 22 липня 2024 року ОСОБА_5 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, де потерпілою особою є ОСОБА_4 .
Посилання ОСОБА_5 щодо необізнаності притягнення його до адміністративної відповільності, видачі обмежувальних приписів, суд оцінює критично з огляду на систематичність таких порушень.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Отже зазначені доводи не є достатніми для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованого обвинувачення, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам ОСОБА_5 , з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце визначене судом з метою переховування від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; чи вчинення інших кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків;
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, у даному провадженні;
- особиста порука - на адресу слідчого відділу та Полтавської окружної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 ;
- застава - у зв'язку із тим, що вказане кримінальне правопорушення, пов'язане із застосуванням фізичного та економічного насильства у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
У разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити зокрема відсутність будь-якого впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, а також його належну процесуальну поведінку.
На думку суду, застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
На підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення належать до категорії тяжкого злочину проти власності, суд дійшов висновку не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Отже клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також, у підготовчому судовому засіданні прокурор висловила думку про можливість призначення судового розгляду зазначеного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.
Обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Обвинувачений отримав обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою.
Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Київському районному суду м. Полтави.
Підстав для закриття провадження згідно з пунктами 4-8,10 частини 1 або частиною 2 статті 284 КПК України не встановлено.
Угоди у кримінальному провадженні не укладались, а тому підстав для їх затвердження чи відмови в затвердженні не встановлено.
Суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, через відсутність підстав, передбачених частиною 2 статті 27 КПК України.
Інших клопотань від сторін не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 181-183, 314-316,331 КПК України,
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 грудня 2024 року включно.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», для виконання.
Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170430000853 від 28.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави на 10 год 30 хв 28 жовтня 2024 року (провулок Хорольський, 6, м. Полтава).
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду, лише в частині рішення суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Повний текст ухвали оголошений судом 18.10.2024 о 17 год 10 хв.
Суддя ОСОБА_1