Справа № 420/2173/24
16 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 05.12.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 23.09.2019 року вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву від 05.12.2023 р., у якій просила перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 рр., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. Відповідач листом від 26.12.2023 р. у зазначеному перерахунку відмовив.
При обрахунку позивачці пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії. Отже, законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42 Закону України №158, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії. За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжувала працювати після призначення їй пенсії та згідно положень ст.42 Закону України №1058 відпрацював 2 роки внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, можна дійти висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. На думку позивача, відповідач помилкового тлумачить ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше…».
Однак, таких обмежень не містить, як ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так і в цілому Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Натомість, стаття 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був, як під час призначення, так і під час попереднього перерахунку пенсії.
За викладених обставин, позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою від 23.01.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
02.02.2024 року представник відповідача ГУ ПФУ в Одеській області подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив наступне.
Пенсію позивачці обчислено при страховому стажі 43 роки 08 місяців (враховано по 30.09.2023), середньомісячній заробітній платі 10820,45 грн. (7405,03 грн. - середня заробітна плата за 2016-2018 роки * 1,46123 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2023 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.11.2023 становить 5873,28 грн., де: розмір пенсії за віком - 4724,97 грн.; доплата за 13 років понаднормового стажу - 203,32 грн.; підвищення ч.3 ст.29 Закону №1058 - 944,99 грн.
Оскільки позивач з 23.09.2019 отримує пенсію за віком, то при розрахунку пенсії врахований показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.
Отже, ОСОБА_1 не має законних підстав для перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її заявою Головним управлінням з 23.09.2019 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Пенсію позивачці обчислено при страховому стажі 43 роки 08 місяців (враховано по 30.09.2023), середньомісячній заробітній платі 10820,45 грн. (7405,03 грн. - середня заробітна плата за 2016-2018 роки * 1,46123 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2023 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.11.2023 становить 5873,28 грн., де: розмір пенсії за віком - 4724,97 грн.; доплата за 13 років понаднормового стажу - 203,32 грн.; підвищення ч.3 ст.29 Закону №1058 - 944,99 грн.
Оскільки позивач з 23.09.2019 отримує пенсію за віком, то при розрахунку пенсії врахований показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.
Позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву від 05.12.2023 р., у якій просила перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 р.р. (а.с. 17).
Відповідач листом від 26.12.2023 р. у зазначеному перерахунку відмовив, пославшись на ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, відповідно до якої якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено пенсію.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Отже, для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки законних підстав немає (а.с. 18).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
03.10.2017 ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким розділ XV Закону № 1058-IV доповнено пунктом 4-3 такого змісту: “Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %...».
Отже, з 1 жовтня 2017 року проведено осучаснення пенсій, а саме: пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Враховуючи положення ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV, при призначенні пенсії позивачу її розмір обчислювався із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, а не за 2014-2016 р.р. як зазначає позивач у позові.
Частиною 2 ст.42 Закону № 1058-IV, зокрема, передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Саме на ч.2 ст.40, абзаци 1, 2 ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV посилається позивачка в обґрунтування позовних вимог.
Також позивачка посилається на пункт 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1 (далі за текстом - Порядок № 10-1) , яким передбачено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Зі змісту наведеної вище ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV та п.3 Порядку № 10-1 позивач робить висновок, що перерахунок її пенсії, оскільки вона продовжувала працювати, після спливу 24 місяців роботи після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, має бути проведений із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 р.р.
Проте такий висновок позивачки суд вважає помилковим, оскільки ані ч.2 ст.40, ані ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV, ані п.3 Порядку № 10-1 таких приписів не містять.
Частина 2 ст.40 Закону № 1058-IV визначає, що Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Абзац 2 ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV говорить про те, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Призначено позивачу пенсію було у 2019 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, за встановлених обставин, наведеного правового регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача з відмови позивачці у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум - є правомірними, відповідають приписам ч.2 ст.2 КАС України, а права позивачки не порушені.
Тому підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії з перерахунку та виплати позивачці пенсії за віком з 05.12.2023 з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки - відсутні.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів