Справа № 420/24073/24
16 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 провести роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 для прийняття його на військову службу за контрактом на посаду оператора радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_2 , шпк «старший солдат»; скасувати наказ командира військової частини № НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 202 від 22.07.2024 року щодо якого ОСОБА_1 було зараховано до військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.07.2024 позивача примусово доставили до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зважаючи на те, що позивач є аспірантом Національного університету «Одеська політехніка», показував довідку № 349-05-06 про навчання та студентський квиток. Надалі 20.07.2024 позивачу проведено ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнано придатним до військової служби. Згідно довідки про здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 09.04.1997 року доктор філософії за денною формою освіти за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» на підставі наказу № 01-с від 31.03.2021 зарахований до Національного університету «Одеська політехніка», дата завершення здобуття освіти 30.09.2024. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2024 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації позивач був призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію». Наказом командира військової частини (по стройовій частині) № 202 від 22.07.2024 ОСОБА_1 було зараховано до військової частини НОМЕР_1 та відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом призначено курсантом навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на всі види забезпечення з 22.07.2024. Підставою призначення є поіменний список військовозобов'язаних № 7079 від 22.07.2024. Водночас, позивачем 19.07.2024 надано до ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендаційний лист військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) про відібрання призовника ОСОБА_1 , як кандидата для проходження військової служби за контрактом, на посаду оператора радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_2 , шпк «старший солдат». При цьому, командир військової частини НОМЕР_4 полковник ОСОБА_2 просив провести роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 для прийняття його на військову службу за контрактом. Також, якщо у процесі визначення кандидата буде виявлено, що призовник ОСОБА_1 не відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом командир військової частини НОМЕР_4 просив повідомити причини за адресою: АДРЕСА_1 . В порушення указаного вище порядку відбору начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 не провів роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 для прийняття його на військову службу за контрактом, а направив до в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 12.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відзиви на адміністративний позов від відповідачів до суду не надійшли, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Як зазначає представник ОСОБА_1 в адміністративному позові, 19.07.2024 під час проведення перевірки документів уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки без добровільної згоди примусово доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 20.07.2024 йому проведено ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами якої його визнано придатним до військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2024 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Наказом командира військової частини (по стройовій частині) № 202 від 22.07.2024 ОСОБА_1 було зараховано до військової частини НОМЕР_1 та відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом призначено курсантом навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на всі види забезпечення з 22.07.2024. Підставою призначення є поіменний список військовозобов'язаних № 7079 від 22.07.2024.
Поряд із тим, представник позивача у адміністративному позові зазначає, що позивачем 19.07.2024 надано до ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендаційний лист військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) про відібрання призовника ОСОБА_1 як кандидата для проходження військової служби за контрактом на посаду оператора радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_2 , шпк «старший солдат». При цьому, командир військової частини НОМЕР_4 полковник ОСОБА_2 просив провести роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 для прийняття його на військову службу за контрактом. Також, якщо у процесі визначення кандидата буде виявлено, що призовник ОСОБА_1 не відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом командир військової частини НОМЕР_4 просив повідомити причини за адресою: АДРЕСА_1 .
Зважаючи на те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 не провів роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 для прийняття його на військову службу за контрактом, а направив до в/ч НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на 13.08.2024 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Згідно з ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» містить положення про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.
Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Види військової служби, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять:
військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
військову службу за контрактом осіб рядового складу;
військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
За призовом громадяни проходять:
строкову військову службу;
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби (п. 6 Порядку № 560).
Відповідно до п. 81 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.
Згідно з п. 82 Порядку № 560 наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).
Відповідно до п. 91 Порядку № 560 відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
За обставин розглядуваного спору, позивача Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2024 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації призвано на військову службу під час мобілізації згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
При цьому стороною позивача жодним чином не підтверджено, що позивач мав намір добровільно проходити військову службу за контрактом і з цією метою прибув разом із рекомендаційним листом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про це свідчить сам адміністративний позов, згідно з яким уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки без добровільної згоди позивача примусово доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В свою чергу, у добровільному порядку громадяни проходять військову службу за контрактом осіб рядового складу (сержантського і старшинського складу; офіцерського складу), а за призовом, зокрема, - військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Однак сторона позивача в даному випадку, не заперечуючи (не оскаржуючи) наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2024 року про призов позивача на військову службу під час мобілізації, а також висновків ВЛК, рівно як і врахування / неврахування підстав для відстрочки від призову під час мобілізації, не погоджується із подальшим направленням позивача до військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини № НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 202 від 22.07.2024.
Єдиним аргументом, що покладено в основу оскарження спірного наказу є неприйняття ІНФОРМАЦІЯ_3 до уваги рекомендаційного листа військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) від 19.07.2024, відповідно до якого військовою частиною НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) попередньо вивчено та відібрано кандидата для проходження військової служби за контрактом призовника ОСОБА_1 , 1997 р.н., який планується на посаду оператора радіотехнічного поста радіолокаційного узла військової частини НОМЕР_5 , шик "старший солдат". Викладено прохання провести роботу щодо відбору призовника ОСОБА_1 , для прийняття його на військову службу за контрактом. Якщо у процесі вивчення кандидата буде виявлено, що призовник ОСОБА_1 не відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, повідомити причини за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до директиви Головнокомандувача ЗС України від 11.04.24 №д-3/ДСК, військова частина не належить до військових частин пріоритетного комплектування.
Однак в зазначеному рекомендаційному листі викладено прохання командира в/ч НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) щодо проведення роботи по відбору для прийняття призовника на військову службу за контрактом (у добровільному порядку), тоді як за обставин розглядуваного спору позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, а не у добровільному порядку.
Більш того, зазначений рекомендаційний лист жодним чином не покладає на керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язків щодо направлення призваного військовозобов'язаного до військової частини, що не належить до військових частин пріоритетного комплектування.
Поряд із тим, згідно з п. 81-1 Порядку № 560, військовозобов'язані та резервісти, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі власноруч написаної заяви на ім'я командира військової частини, керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з додатком 13 із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, підрозділі, органі, закладі, установі СБУ.
Військовозобов'язані та резервісти, які виявили бажання бути призваними на військову службу під час мобілізації до вибраної ними військової частини, вивчаються командиром військової частини, керівником відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ за документами, що посвідчують особу, військово-обліковими документами, іншими документами, що засвідчують отриману освіту та набуту фахову спеціальність.
За результатами визначення ступеня придатності військовозобов'язаного та резервіста до проходження військової служби за станом здоров'я та професійно-психологічного відбору командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ приймає рішення про призов військовозобов'язаного та резервіста на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У разі невідповідності військовозобов'язаного та резервіста вимогам щодо проходження військової служби за станом здоров'я або професійно-психологічним характеристикам командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ відмовляє військовозобов'язаному та резервісту, який подав відповідну заяву, в призові на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до вибраної ним військової частини.
Однак судом не встановлено, що позивачем було виявлено бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині та власноручно була написана заява на ім'я командира військової частини за формою згідно з додатком 13 із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, отже відповідного спору між сторонами також немає.
При цьому між сторонами відсутній спір з приводу самого факту призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, адже позивачем не оскаржується сам наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2024 про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, яким позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Своєю чергою, підставами для скасування акта індивідуальної дії можуть бути: невідповідність закону, тобто якщо акт виданий з порушенням норм чинного законодавства або суперечить Конституції України, закону чи іншому нормативно-правовому акту; перевищення повноважень, тобто якщо особа або орган, який його видав, вийшов за межі своїх повноважень; порушення процедури прийняття, тобто якщо під час прийняття акту були порушені процедурні вимоги, передбачені законом (наприклад, відсутність належного повідомлення, порушення строків розгляду) тощо.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури (1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку).
Однак за обставин розглядуваного спору, судом не встановлено невідповідності наказу командира військової частини № НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 202 від 22.07.2024 вищезазначеним критеріям, закріпленим у ст. 2 КАС України. Посилання ж позивача на неврахування під час його призову під час мобілізації рекомендаційного листа взагалі не може стосуватися оспорюваного наказу, коли позивач вже перебуває у статусі військовослужбовця і питання його проходження добровільної військової служби за контрактом не може бути порушеним, а позивачем свого часу (до здійснення призову на військову службу по мобілізації) не ініціювалося.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме “небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Данилова Балка, Ульянівський район, Кіровоградська обл.; РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк
.