Справа № 420/19892/24
16 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 25.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 25.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона з 29.08.2011 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на підставі заяви з 25.04.2024 р. був переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що при здійсненні переведення з одного виду пенсії на інший Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно не було враховано середній показник заробітної плати за три останні календарні роки, що передуються року звернення за призначенням пенсії, а саме, 2021-2023 роки. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 27.06.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.07.2024 року за вхід. №ЕС/29783/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки позивач отримувала пенсію за вислугу років, тому при переведенні з одного виду пенсії на інший врахована заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені у ч. 1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.08.2011 року отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
25.04.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про ро переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV.
З 25.04.2024 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При здійсненні переходу з одного виду пенсії на інший Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області було застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись з таким перерахунком, представник позивача 24.05.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з адвокатським запитом надання інформації щодо проведення перерахунку пенсії та відомостей про застосований розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.06.2024 р. №2100-0202-8/25800 було повідомлено про застосування показника середньої заробітної плати у розмірі 7994,47 грн (3764,40 грн - за 2014, 2015, 2016 роки х 1,17 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону №1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» (за яким позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини при призначенні пенсії, зокрема, за вислугу років.
Виходячи з аналізу норм Закону №1058-IV, виплата пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», не входить до правового регулювання цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1статті 40 Закону №1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3статті 45 Закону №1058-ІVвикладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Так, позивач за призначенням пенсії, відповідно до Закону №1058-ІV, звернулась вперше 25.04.2024 року, а тому відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують призначенню пенсії за віком.
Позиція відповідача щодо того, що коли особа отримувала пенсію відповідно до інших законів України, то органами Пенсійного фонду пенсія не призначається вперше, а перераховується на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним, оскільки пенсія за вислугу років, що призначена позивачу і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поняттю переведення на інший вид пенсії.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №363/1493/17 та від 09.06.2021 у справі №367/1276/17.
Пунктом 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,17 %, 1,11%, 1,11%, 1,14%.
Тобто, відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною другою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої визначена у додатку 3 до вказаного Порядку.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, відповідач при обчисленні пенсії позивача повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року її звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 ст.40 та ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV.
Відповідно до п. 43 Прикінцевих положень Закону №1058-IVпенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Пунктом 44 Перехідних положень Закону№ 1058-IVвизначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року. У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (п. 45 Прикінцевих положень Закону №1058-IV).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем застосування відповідачем середньої заробітної плати ( доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 року.
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням висновків суду, даному випадку суд погоджується із твердженням позивача щодо невірного застосування відповідачем показника середньої заробітної плати для визначення розміру пенсії позивача з 25.04.2024 року за періоди 2014, 2015, 2016 роки, оскільки дана позиція відповідача спростована висновками, викладеними у рішенні суду, у зв'язку з чим, відповідач має здійснити позивачу належний перерахунок пенсії за віком з 25.04.2024 як такої, що призначена вперше із застосуванням ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV та п. 43, 44 , 45 Прикінцевих положень даного Закону.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у п. 52 (Рішення), 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Рішення) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 968,96 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №1969-5593-7885-2370 від 24.06.2024 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у застосуванні під час призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV на підставі заяви від 25.04.2024 року із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 25.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021, 2022, 2023 роки), з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, (тимчасово: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76а), ЄДРПОУ 21295057).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, (тимчасово: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76а), ЄДРПОУ 21295057, ел. пошта gu@ks.pfu.gov.ua, тел. 380552353980)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА