Справа № 420/24562/24
16 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 серпня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).
В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зазначає, що 05.06.2024 року засобами поштового зв'язку він надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із наявністю дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків таких дітей помер, про що свідчить поштова накладна ODS 048 № 128942. До заяви додав копії паспорта, копії свідоцтва про народження дітей, копію обліково-послужної картки та копію свідоцтва про смерть матері дітей. На вказану заяву, відповідач листом від 24.06.2024 вих. №5879 повідомив, що його заява про оформлення права на відстрочку від призову у зв'язку з мобілізацією направлена засобами поштового зв'язку, не підлягає задоволенню без його особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачу необхідно з'явитися особисто з оригіналами та завіреними копіями документів які надають право на відстрочку від призову. Позивач вважає, що лист відповідача від 24.06.2024 року №5879 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер, однак в ньому не міститься рішення про відмову або надання йому відстрочки, тобто питання не вирішено по суті.
Саме у цьому полягає протиправна бездіяльність відповідача.
14.08.2024 року відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року задоволено та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 21.08.2024 року постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 10.09.2024 року.
28.08.2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає. Відповідач вказує, що він не відмовляв у наданні відстрочки позивачу, в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів відсутні відомості про перебування позивача на військовому обліку. Задекларованою адресою в Реєстрі є АДРЕСА_3 , тому позивачу необхідно було особисто прибути до Київського РТЦК.
Судове засідання, призначене на 10.09.2024 року було відкладено на 24.09.2024 року на задоволення відповідного клопотання представника відповідача.
У судове засідання 24.09.2024 року представник відповідача не з'явився, був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином та своєчасно; у зв'язку із неявкою представника відповідача суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов'язаним та перебуває на військову обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.4).
05.06.2024 року позивач поштою направив відповідачу заяву, в якій просив надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До вказаної заяви додано: копію паспорту № НОМЕР_3 , копію обліково-послужної картки до військового квитка № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.3-8), матері дітей.
У відповідь на вказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_7 листом від 24.06.2024 року вих. №5879 повідомив позивача, що з метою вирішення питання, порушеного у заяві, йому належить особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 з оригіналами усіх необхідних документів та копіями, завіреними належним чином, підтверджуючими право на відстрочку (а.с.9).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяви по суті як особі яка має дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків таких дітей помер, та видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 6 листопада 2023 року, № 49/2024 від 5 лютого 2024 року, № 271/2024 від 6 травня 2024 року строк дії воєнного часу продовжувався.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 13.05.2008 року виданого на ім'я ОСОБА_2 та свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 від 24.12.2012 року виданого на ім'я ОСОБА_3 батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 28.04.2016 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що складено відповідний актовий запис № 4452 від 28.04.2016 року.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п.19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для нерозгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що і мало місце в даному випадку.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_7 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмови у цьому, після отримання поштою від ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив лист із пропозицією особистого прибуття ОСОБА_1 до Київського РТЦК для вирішення питання.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення по суті питання, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по суті питання, порушеного заявником.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Отже, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльності не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів, констатуючи, що його аргументи не стосуються суті спору, у якому позивач не ставить питання позитивного вирішення його заяви про надання відстрочки, а лише вказує на необхідність прийняття відповідачем передбаченого законом рішення.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1211,20грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 05.06.2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із прийняттям рішення про надання або відмову у наданні такої відстрочки.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян