Справа № 183/9822/24
№ 1-кс/183/1968/24
16 жовтня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
23.09.2024 року до суду надійшла вищевказана скарга, згідно якої представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 просив визнати бездіяльність слідчого Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що за вихідним №4247с від 21 грудня 2023 року військова частина НОМЕР_1 подала повідомлення до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , а саме молодшого сержанта ОСОБА_4 .
Так, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 12, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби в умовах воєнного стану, без поважних причин 22.11.2023р. самовільно залишив місце служби у тимчасовому місці дислокації підрозділу поблизу населеного пункту Цукурине Донецької області. Таким чином, молодший сержант ОСОБА_4 без поважних причин 22.11.2023 року самовільно залишив місце служби у тимчасовому місці дислокації підрозділу поблизу населеного пункту Цукурине Донецької області та перебуває без поважних причин за межами військової частини, проводить час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконує. Попередня правова кваліфікація вчиненого вказаним військовослужбовцем кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану. Факт та обставини вчиненого молодшим сержантом ОСОБА_4 кримінального правопорушення також знайшли своє підтвердження під час проведеного у військовій частині НОМЕР_1 службового розслідування, акт і матеріали якого були направлені на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, для їх дослідження під час досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.
Таким чином, вказаний військовослужбовець в умовах воєнного стану незаконно відсутній на службі більше 10 діб.
Незважаючи на це, уповноваженими службовими особами органу досудового розслідування - Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, вчинене молодшим сержантом ОСОБА_4 , а також належним чином завірених примірників акту та матеріалів службового розслідування, проведеного за вказаним фактом, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, про що військова частина НОМЕР_1 отримала повідомлення за вх. №22404с від 12.09.2024 року.
На підставі вищевикладеного, просив суд зобов'язати уповноважену особу Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) ТУ ДБР розташованого у місті Краматорську невідкладно, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 21 грудня 2023 року за вихідним №4247с відносно молодшого сержанта ОСОБА_4 .
Представник військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника скаржника, скаргу підтримав в повному обсязі, просив суд її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин слідчий суддя вважає, за можливе розглядати клопотання без участі представника скаржника та слідчого.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя дослідивши письмові докази, визнає скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зважаючи на ст. 22, 26 КПК України та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, скаржник просив розглянути скаргу у свою відсутність, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність скаржника.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК передбачено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Командир військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_5 звернувся з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення 21.12.2023 року до ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ про вчинення злочину передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, згідно якого просив внести відомості до ЄРДР за вищезазначеною статтею.
Так, за результатами розгляду повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 12.09.2024 року слідчим Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську надано відповідь командиру військової частини НОМЕР_2 про те, що проведеним аналізом змісту повідомлення встановлено, що викладених у ньому відомостей недостатньо для кваліфікації діяння військовослужбовців як кримінальне правопорушення. Зокрема, до повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не додано документів щодо проходження служби військовослужбовця та відсутність в них передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для звільнення з військової служби, а також відео докази доведення наказу.
За відсутності вказаних вище документів неможливо перевірити наявність вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку із чим, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення потребує доопрацювання.
Отже, відомості згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 від 21.12.2023 року до ЄРДР внесені не були.
Водночас, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки зі скарги вбачається, що Командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_5 порушує перед слідчим Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську питання про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України; повідомлення відповідає загальним вимогам до заяв чи повідомлень, які зазначені у п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, п. 2 ст. 1 гл. ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відповідно до яких заява повинна містити зокрема короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вказане повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 відповідає вимогам діючого законодавства, а тому відповідно до вимог ст. 214 КПК України повинно бути внесене до ЄРДР, що зроблено не було, тому скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Водночас, положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Другого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно письмового повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 від 21 грудня 2023 року щодо вчинення молодшим сержантом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1