17 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2425/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати ОСОБА_1 нарахованої індексації, максимальним розміром пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію:
з 01 березня 2022 року з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році",
з 01 березня 2023 року з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році",
з 01 березня 2024 року з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження їх виплати максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
07.10.2024 року до суду надійшла заява позивача (а.с.96-104), в якій просить:
- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо невиконання ним у повному обсязі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/2425/24 від 20.05.2024 року, а саме щодо не виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року та з 01.03.2024 року нарахованої йому пенсії, з урахування усіх встановлених йому підвищень, індексацій та доплат до пенсії, без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року нараховану йому пенсію, з урахування усіх встановлених йому підвищень, індексацій та доплат до пенсії, без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що в липні 2024 року він отримав пенсію, яку посадові особи ГУ ПФУ області в супереч рішенню суду, знову обмежили максимальним розміром, тобто вважає, що відповідач виконав рішення суду, що набрало законної сили, лише частково. Зокрема, відповідач здійснив перерахунок та виплату йому пенсії без обмеження її максимальним розміром за даними станом лише на 01.03.2022 року та без врахування даних про перерахунок його пенсії станом на 01.03.2023 та станом на 01.03.2024 року. При цьому вказує, що на даний час відповідач виплачує йому пенсію перераховану за даними станом на 01.03.2022 року в розмірі 29082,54 грн., проте вважає, що станом на 01.07.2024 року має виплачувати нараховану пенсію в розмірі 33003,34 гривні. Зазначає, що з метою контролю за виконанням рішення суду, ним на адресу відповідача було направлено відповідну заяву від 11.07.2024 року. Відповідачем надано відповідь № 6940-6821/М-03/8-1100/24, в якій повідомив, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання рішення суду у справі №340/2425/24 здійснило перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2022 року без обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Крім того, в своєму листі відповідач зазначив, що розмір його пенсії на виконання рішення суду визначається без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової допомоги) станом на 01.03.2022 року (дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок). Таким чином вважає, що при виконанні даного рішення суду щодо здійснення йому перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2022 року без застосування обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум, боржник прийняв протиправне рішення та вчинив протиправні дії, якими з 01.03.2022 року самостійно продовжує застосовувати обмеження його поточної пенсії максимальним розміром та виплачувати йому пенсію без врахуванням її перерахунку станом на 01.03.23 року та станом на 01.03.2024 року, що потягло за собою неповне виконання даного рішення суду та порушення його прав.
Ухвалою суду від 08.10.2024 вказана заява у відповідності до ч.5 ст.383 КАС України призначена до розгляду у порядку письмового провадження (а.с.123).
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подані до суду пояснення щодо виконання судового рішення (а.с.126-128), в яких зазначено, що на виконання рішення суду по справі № 340/2425/24 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, про що свідчать перерахунки пенсії. Розмір доплати по виконанню рішення суду по справі №340/2425/24 за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 становить 102065,60 грн, який буде виплачено при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України (копія додається). Розмір пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду визначається без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги) станом на 01.03.2022 - 29082,54 грн. Вважає, що рішення суду від 20.05.2024 по справі № 340/2425/24 виконане головним управлінням в частині здійснення перерахунку і виплати пенсії без обмеження граничним розміром з 01.03.2022 у повному обсязі. Стосовно проведення подальших перерахунків пенсії позивачу повідомили, що згідно зі ст.64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-XII індексація пенсій військовослужбовцям проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначених норм законодавства Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185, в яких визначено умови і порядок проведення індексацій, в тому числі і військовослужбовцям. Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 склав 33003,34 грн, де: 19830,83 грн - основний розмір пенсії (22034,25 грн (грошове забезпечення) х 90%); 2776,32 грн - індексація пенсії відповідно до Постанови № 118 (19830,83 грн х 14%); 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 185; 6401,79 грн - підвищення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381((19830,83 грн + 2776,32 грн + 1500,00 грн + 1500,00 грн) х 25%); 944,40 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи (2361,00 грн х 40%); 50,00 грн - цільова грошова допомога особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. При цьому вказує, що оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 (33003,34 грн) перевищує максимальний розмір пенсії (23610,00 грн), та розмір пенсії визначений на виконання рішення суду (29082,54 грн), виплата здійснюється в розмірі, визначеному згідно з рішенням суду - 29082,54 грн. Отже, вважає, що покладені зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на головне управління, тому просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Суд враховує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року адміністративний позов задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/425/24 стосується перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень, індексацій та доплат до пенсії.
Як встановлено судом, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2425/24 містить спосіб його виконання, який полягає у зобов'язанні Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії.
Крім того, у мотивувальній частині рішення вказано, що позивачу нараховувалася індексація, з 01.03.2022, з 01.03.2023 таз 01.03.2024, а також нараховувалися інші види підвищень, доплат та надбавок, проте при виплаті пенсії було застосовано обмеження максимальним розміром до загального розміру пенсії.
Суд у рішенні від 20.05.2024 звертав увагу, що незважаючи на наявність у Постановах №118, №168, №185 вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, як у 2023 році так й у 2024 році, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 N7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України. Будь-якого іншого діючого та спеціального закону, невизнаного Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України, та який би надавав право відповідачу зменшувати розмір пенсії позивача максимальним рівнем (із визначенням розміру такого максимального рівня) станом на час здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання вимог Постанов №118, №168, №185, тобто здійснення індексації пенсії у 2022 - 2024 роках, - відповідачем не зазначено. Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої Конституції України. Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
До того ж, суд звертає увагу пенсійного органу, що визначаючи період за який позивачу слід здійснити виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром судом зазначено початкову дату, з якої такий період слід обраховувати, однак не вказано присічної дати, разом з тим зазначалося й про не застосування обмеження пенсії максимальним розміром за період 2022-2024 роки. Відсутність у рішенні суду кінцевої дати, по яку відповідачу слід здійснювати виплату пенсії без обмеження пенсії позивача максимальним розміром, свідчить, що такі дії слід вчиняти без застосування кінцевого строку до внесення змін у законодавстві, які б стосувалися відповідних взаємовідносин.
Також суд наголошує на тому, що рішенням суду не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області обчислювати максимальний розмір пенсії позивача, з урахуванням якого і продовжувати виплату пенсії. Натомість, суд навпаки зобов'язав відповідача здійснювати виплату нарахованої позивачу пенсії без обмеження її будь-яким максимальним розміром. Тобто, виконуючи рішення суду на виконання Постанови №118, з 01.03.2022 року відповідач має перерахувати загальний розмір пенсії ОСОБА_1 , не застосовуючи обмеження її максимальним розміром, як і перераховуючи та виплачуючи пенсію з 01.03.2023 на підставі Постанови №168 та з 01.03.2024 на підставі Постанови №185, відповідач не має застосовувати до його нарахованої пенсії обмеження максимальним розміром при її виплаті.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 р. у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України та поставлення щодо відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
За змістом статті 149 КАС України, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зумовлює стягнення з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 185-6 КУпАП залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст.243, 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неналежного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №340/2425/24 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 та з 01 березня 2024 року із застосуванням обмеження максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 КАС України та прав ОСОБА_1 , виконати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №340/2425/24, здійснивши виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2023 та з 01 березня 2024 року з урахування усіх встановлених йому підвищень, індексацій та доплат до пенсії, без застосування обмеження максимального розміру.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА