Справа № 204/4382/24
Провадження № 2/204/2424/24
(заочне)
02 жовтня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 із вимогою про розірвання шлюбу (а. с. 2-4).
В обґрунтування позову зазначено, що 25 січня 1992 року сторони уклали шлюб, від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що подружнє життя з відповідачкою не склалося через різницю поглядів на життя, цінності та введення спільного господарства і побуту. Тривалий час сторони мешкають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Спроби примиритися не дали бажаного результату. Тому прохає розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 13 травня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а. с. 19), копія якої надіслана учасникам справи 14 травня 2024 року за вихідним № 12039/24-вих/2/204/2424/24 (а. с. 20).
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав (а. с. 32).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 40), про причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 січня 1992 року у відділі реєстрації актів цивільного стану виконкому Ленінського районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженим у м. Дніпропетровськ та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженою в с. Клюшниковка Миргородського району Полтавської області, укладено шлюб, про що складено актовий запис № 51, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 січня 1992 року (а. с. 13). Прізвище відповідачки після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_6 ». Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 червня 2008 року (а. с. 5).
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Приписами ч. 2 ст. 112 СК України визначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Оскільки жоден з подружжя за час перебування справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Нормами ст. 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідачка не виявила бажання змінювати прізвище, суд залишає їй шлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки понесені позивачем судові витрати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 279, 280-288, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 25 січня 1992 року у відділі реєстрації актів цивільного стану виконкому Ленінського районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженим у м. Дніпропетровську, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженою в с. Клюшниковка Миргородського району Полтавської області, актовий запис № 51, - розірвати.
Залишити відповідачці шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду мо же бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.
Суддя А.І. Приваліхіна