Справа № 761/38198/24
Провадження № 2-а/761/637/2024
16 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова Олександра Володимировича про скасування постанови,
В жовтні 2024 до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла зазначена справа.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 4, 25, 160, 161 КАС України.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач оскаржує постанову від 10.09.2024 р., а звернулась до суду з позовом через Електронний Суд 14.10.2024 р.
В позовній заяві позивач зазначає, що отримала оскаржувану постанову 05.10.2024 р. засобами поштового зв'язку.
Між тим, будь-яких доказів того, що позивач саме 05.10.2024 р. дізналась про винесення оскаржуваної постанови та отримала її примірник матеріали справи не містять.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Між тим заяви про поновлення пропущеного строку з наданням відповідних доказів матеріали справи не містять.
Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 р. (справа №463/1221/17) зазначив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. за № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Крім цього, відповідачем у справі визначено Департамент територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ - 37405284.
Між тим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ Департамента територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 34926981.
Крім цього, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (ст. 161 ч.2 КАС України).
Позивач надає докази направлення позовної заяви Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який взагалі не є учасником даної справи, а доказів направлення позовної заяви з додатками, як Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), так і головному спеціалісту-інспектору з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлову Олександру Володимировичу матеріали справи не містять.
Тому, позивачу необхідно уточнити реєстраційні дані відповідача, надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини пропуску строку для звернення до суду та надати відповідні докази цього. Після виправлення недоліків позовну заяву в новій редакції з доказами надати для суду та докази направлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст.4, 25, 49, 160, 161, 169 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова Олександра Володимировича про скасування постанови, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Осаулов А.А.