Справа № 289/1523/24
Номер провадження 3/289/930/24
18.10.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надішли з Відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
- за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2024 року, серії ААД №662081: ОСОБА_1 , 09 липня 2024 року о 21 год. 45 хв., в м. Радомишль, по вул. Купальна, керував транспортним засобом ВАЗ 21101, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування т/з відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Тому судом були вжиті заходи для забезпечення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, його відсутність як порушника, відповідно до ст. 268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
18.10.2024 року надіслав до суду, через свого захисника - адвоката Бойка В.В., клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. В якому окрім іншого, адвокат заначив, що останній не перебував за кермом вказаного автомобіля 09.07.2024 року. В той же час зазначає те, що в справі відсутні докази, які б в повній мірі відображали законність вимог працівника поліції при складенні вказаних матеріалів, зокрема, матеріали не містять будь-якого посилання на те, з якої підстави ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, був зупинений і як наслідок, повинен був пройти огляд на стан сп'яніння, однак відмовився. А тому вважає, що складені матеріали відносно останнього не можуть бути належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , особа якого була встановлена працівником поліції у відповідності до наданого останнім належному йому паспорту НОМЕР_1 , про що свідчить і адміністративний протокол серії ААД №662081 від 09.07.2024 року, також не мав заперечення, як щодо факту керування вказаним транспортним засобом, так і щодо причини зупинки транспортного засобу, яку йому озвучили працівники поліції, а також йому було роз'яснено працівниками поліції процедуру огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, були роз'яснені його права, в результаті чого останній, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння і на місці зупинки транспортного засобу, і в медичному закладі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції належним чином задокументовано, як факт керування так і проінформовано водія про причину зупинки останнього, що стверджеється наявною в матеріалах копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2573061 від 09.07.2024 року, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинене правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка останнім отримана під підпис і не оскаржувалась, та на час розгляду даної справи є чинною.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідно до поданого його захисником клопотання, своєї вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України не визнав.
Однак, доводи захисника ОСОБА_2 відносно того, що ОСОБА_1 не перебував за кермом вказаного автомобіля 09.07.2024 року, суд оцінює критично, оскільки сприймає такі доводи як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та які спростовуються зібраними доказами по справі, а саме записом з відеореєстратора поліцейського, на якому чітко зафіксовано, що особу ОСОБА_1 було встановлено відповідного до наданого останнім паспорту НОМЕР_1 від 06.06.2008.
Також суд зазначає, що свідків які можуть підтвердити факт неперебування останнього за кермом вказаного автомобіля у зазначений протоколі час та місці, а ні ОСОБА_1 , а ні його захисником - адвокатом Бойком В.В., суду не заявлено.
Враховуючи викладене, доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №662081 від 09.07.2024 року, відповідно до якого останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 09.07.2024 року, який наявний в матеріалах справи, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі КНП Радомишльська лікарня від 09.07.2024 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2573061 від 09.07.2024 року, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинене правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та серії ЕНА № 2573102 від 09.07.2024 року - за ч. 4 ст. 126 КУпАП, які останнім не оскаржувались; довідкою про повторність вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому він як водій добровільно погодився взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції вийти з транспортного засобу та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, однак як засвідчують матеріали справи він ці вимоги свідомо ігнорував, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Бойка В.В. викладенні в клопотанні про закриття провадження у справі, не спростовують вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими.
З довідки інспектора СРПП відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області капітана поліції Т.Духніч вбачається, що ОСОБА_1 отримував та має посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 29.01.2009 року, яке було вилучене за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та згідно рішення суду, було направлене до ТСЦ №1845 м. Радомишль.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та їх суспільну небезпеку, особу правопорушника.
З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи та не надано суду жодного підтвердження, щодо можливих підстав звільнення його від сплати судового збору, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 30, 33, 34-35, 40-1, 130, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291, 317-1 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двух тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149 000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Стягувачем є Відділення поліції №3 (м. Радомишль) Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за вказане адміністративне правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.02.2024 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).
Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК
Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.