Справа № 283/305/24
Провадження №2/283/285/2024
(заочне)
09 жовтня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
26.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в обґрунтування якої зазначила, що 07.10.2016 Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Житомирській області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час звернення до суду спільний побут та господарство сторони не ведуть, як сім'я не проживають. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. До подання позову до суду добровільно про сплату аліментів з відповідачем домовитися не вдалося. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає.
Вимогами позову ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Міхненко Т.І. в судове засідання не з'явились, 09.10.2024 представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню,' з наступних підстав.
Встановлено, що 07.10.2016 Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 161 (а.с.7). Після державної реєстрації шлюбу прізвище позивача змінилося з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 8) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 10).
На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і примирення між ними стало неможливим.
Між сторонами виник спір щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання спільних неповнолітніх дітей.
За змістом ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст.112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. За таких обставин, враховуючи відсутність відповідного клопотання зі сторони позивача щодо присвоєння їй дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, копію свідоцтва про шлюб позивача та відповідача, копії свідоцтв про народження дітей, враховуючи обставини, зазначені у позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам спільних дітей, що має істотне значення, внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги, яка стосується стягнення аліментів на утримання спільних неповнолітніх дітей, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Таким чином, оскільки діти сторін проживають разом з матір'ю, а відповідач є їхнім батьком та на нього покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі та у спосіб, який зазначає позивач у заяві.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який був нею сплачений при зверненні з позовом до суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст.12,13,133,141,258,259,263,264,265,273,280,289 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 07.10.2016 Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 161.
Залишити позивачу прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_8 ».
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, з моменту подання позовної заяви - 26.01.2024 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити в частині стягнення аліментів негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений нею судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути із відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: О. М. Саланда