Справа № 296/1889/24
1-в/296/172/24
Іменем України
18 жовтня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Корольовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 06.03.2024 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року,
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вищевказане подання.
Прокурор та представник органу пробації ОСОБА_3 підтримали подання та просили його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 до суду не з'явився. Про місце та час розгляду вказаного подання повідомлявся належним чином.
Суд, вивчивши матеріали подання, обвинувальний акт та дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить наступного висновку.
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, покладено на ОСОБА_4 обов'язки, відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
За ч. 1 ст. 51 КУпАП настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Зі змісту вироку слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 19.01.2024.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», становив 2920 грн.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01 січня 2024 року становило 2920 грн.
Як убачається з вироку, вартість викраденого майна складає 2108 грн 63 коп, тобто не перевищує 2920 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Щодо підстав застосування зворотної дії в часі закону України № 3886-IX від 18.07.2024 суд виходить з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року визначено, що виключно кримінальними законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через кримінальні закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Закон № 3886-IX від 18.07.2024 є складовою законодавства про адміністративні правопорушення, з огляду на те, що зміни внесені до ст. 51 КУпАП.
Водночас, за висновком ЄСПЛ (справа «Лучанінова проти України», заява №16347/02) адміністративне правопорушення «дрібна крадіжка», передбачене ст. 51 КУпАП, є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосування зворотної дії в часі Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 до осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності цим законом.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2024 завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 1 січня звітного року, у якому була скоєна крадіжка (2024 рік), тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд звільняє засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
За таких обставин, подання начальника Корольовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, -
Подання начальника Корольовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 задовольнити.
Привести вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2024 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, у зв'язку з усуненням законом караності діяння за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1