Справа № 276/2338/24
Провадження по справі 2-о/276/59/24
17 жовтня 2024 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань 5 метрів до його місця проживання, розташованого в АДРЕСА_1 та на відстань ближче 10 метрів до інших місць його відвідування, а також заборони переслідувати у будь-який спосіб, вести листування, контактувати із заявником.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно при кожній зустрічі ображає його нецензурною лексикою, погрожує фізичною розправою, а також погрожує пошкодити чи знищити його майно.
Заявник зазначає, що незважаючи на відсутність родинних зв'язків, розцінює дії ОСОБА_2 саме як домашнє насильство.
Проаналізувавши матеріали справи та поданої заяви, суд встановив обставини, що перешкоджають судовому розгляду та зазначає наступне.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
При цьому, статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але неперебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь
Крім того, ч.2 ст. 3 Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису та доданих до неї документів, заявник та заінтересована особа не є родичами, не проживають (проживали) спільно однією сім'єю та не відносяться до інших категорій осіб, перерахованих у ч.2 ст. 3 Закону, а є сусідами між якими існують конфліктні відносини, а тому на них не поширюються правовідносини, пов'язані із домашнім насильством.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо її підписано собою, яка не має права її підписувати.
Як випливає зі змісту ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до яких заявник ОСОБА_1 не відноситься.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 185 ЦПК України).
Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини, суд вважає заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису підписано особою, яка не має права її підписувати (не є особою, яка постраждала від домашнього насильства).
Крім того, ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що заява про видачу обмежувального припису підписано особою, яка не має права її підписувати (не є особою, яка постраждала від домашнього насильства) та є завідомо безпідставною, таку заяву належить вважати неподаною та повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 10, 19, 185, 260, 350-2 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису вважати неподаною і повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
Суддя: Д.О. Бобер