Справа №295/14711/24
1-в/295/1462/24
17.10.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання за вироком
Овруцького районного суду Житомирської області від 15.07.2022 за ч.3 ст. 185 КК України, -
начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4», звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з поданням, в якому просить на підставі п.13 ч. ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, ч.2 ст.74 КК України привести вирок Житомирського апеляційного суду від 04.12.2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останній засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк трьох років трьох місяців позбавлення волі у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ.
Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності.
Засуджений ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду подання повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд подання у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає подання у його відсутність.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_4 , у зв'язку з декриміналізацією вчинених ним діянь не заперечував.
З'ясувавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 3886-IX від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 15.07.2022 ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
За вказаним вироком ОСОБА_4 вчинив 2 епізоди крадіжок: 27 березня 2021 року біля 21 год. 00 хв. на суму 624 грн. 10 коп., 28 березня 2021 року близько 22:00 год. на суму 627 грн 40 коп.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 р. - 2270 грн.
Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП. За таких обставин вчинене засудженим діяння на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караним. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Суд вважає, що у зв'язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання.
Керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
Подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання призначеного за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 15.07.2022 за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1