справа № 274/4684/24
провадження № 2/0274/1231/24
Рішення
Іменем України
17.10.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО Раєвського Костянтина Євгенійовича про захист прав споживачів, визнання зобов'язання припиненим, припинення іпотеки та скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна -
Позивач, інтереси якого представляє адвокат Гуменюк О.В., звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №58Б1-ДК-06, укладеним 08.06.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки від 14.02.2007 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , предметом якого став будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим зняти заборону на відчуження даного нерухомого майна.
Позовні вимоги, мотивує тим, що 08.06.2006 року між позивачем та ТзОВ «Український промисловий банк» був укладений кредитний договір №58Б1-ДК-06. З метою забезпечення виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем 14.02.2007 року був укладений іпотечний договір, предметом якого став будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно дані про предмет обтяження були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Вказує, що оскільки позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за кредитним договором №58Б1-ДК-06 від 08.06.2006 року, наявність записів щодо обтяження нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про Іпотеку та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, порушує законні права позивача як власника, так як він позбавлений можливості реалізувати свої права на володіння, користування та розпорядження належним йому будинком.
Зазначає, що постановою Правління НБУ відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТзОВ «Укрпромбанк». Станом на сьогодні ТзОВ «Укрпромбанк» перебуває в стадії припинення. З приводу зняття іпотеки з належного йому майна позивач звертався до НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, йому була надана інформація щодо відсутності у них інформації щодо вказаного кредиту.
Вважає, що оскільки, борг за кредитним договором він погасив, банк перебуває в стані припинення, а інформація щодо наявної в позивача заборгованості до НБУ не передавалася, то єдиним належним способом захисту його порушеного права є звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.24 - 25).
Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.08.2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду. Також НБУ визнано неналежним відповідачем у справі (а.с.58).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить її задоволити.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження, копії позовної заяви та долучених до неї документів у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на офіційну юридичну адресу, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Судом встановлено, що 08.06.2006 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Український промисловий банк» був укладений кредитний договір №58Б1/ДК-06, згідно умов якого позивач отримав кредитні кошти в сумі 47940 грн строком до 07.06.2010 року на придбання автомобіля марки ГАЗ-31105 р.№ НОМЕР_1 , 2006 р.в. (а.с. 8 - 9).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ТзОВ «Український промисловий банк» було укладено іпотечний договір, предметом якого є будинок, що розташований на неприватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування від 12.05.2003 року, ВАК №004262 (а.с. 10).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №381016343 від 31.05.2024, 14.02.2007 реєстратором: приватний нотаріус Богатирчук А.М. зареєстровано тип обтяження: заборона на нерухоме майна р.н. обтяження: 4498877, підстава обтяження: іпотека, ВЕЕ287426, 14.02.2007, об'єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Як зазначалося вище, 08.06.2006 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Український промисловий банк» був укладений іпотечний договір, предметом якого є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності.
Звертаючись до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяження та вилучення запису, позивач посилався на повне виконання кредитного зобов'язання, а тому іпотека за договором, яким забезпечувалось виконання кредитного договору, є припиненою як похідне зобов'язання, отже, наявні підстави для зняття обмеження із заставного майна.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Оскільки статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником, зобов'язання вважаються припиненими.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
За системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.
При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника, вимог кредитора та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду № 127/26402/20 від 26.01.2022 року.
Згідно листа НБУ від 20.09.2023 №14-0004/69327 на заяву позивача, повідомлено, що комісією НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийнято рішення від 28.02.2014 року №103 «Про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ «Український промисловий банк». У переліку непроданих активів кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укрпромбанк» відсутня. Крім того повідомлено, що в описах архівних справ ТОВ «Укрпромбанк» кредитна справа (у тому числі кредитний договір №58Б1/ДК-06 від 08.06.2006 року, іпотечний договір та інші документа/листування) ОСОБА_1 не зазначена та на архівне зберігання до НБУ ліквідатором ТОВ «Укрпромбанк» не передавалася. Згідно з актами №2 від 04.02.2016, №10 від 03.04.2018 та №12 від 19.12.2019 «Про вилучення та знищення документів ТОВ «Укрпромбанк» за 1999-2013 роки, невнесених до Національного архівного фонду», документи (справи), у тому числі «Документи про видачу і оформлення кредиту юридичним і фізичним особам» та «Документи (договір про відступлення права вимоги, звіт про оцінку майна, протоколи проведення повторного аукціону) з продажу активів юридичних та фізичних осіб» були вилучені та знищені встановленому порядку у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, який становить п'ять років (а.с.13 - 14)
Листом TзOB «ІК «ІФГ Капітал» від 15.02.2024 року №12 зауважено, що в переліку активів ТОВ «Укрпромбанк», переданих в управління Управителю, відсутня заборгованість щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 (а.с.16).
Згідно листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.04.2024 №49-036-4480/24 у фонді відсутня інформація щодо здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «Укрпромбанк» (а.с.15).
При цьому слід взяти до уваги, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Укрпромбанк» перебуває в стані припинення. Ліквідатором Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначено ОСОБА_2 (а.с.20).
Інформація про звернення до суду відповідача з позовом про стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором №258Б1/ДК-06 від 08.06.2006 року відсутня.
Однак, як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, станом на 31.05.2024 року, обтяження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 не знято.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 21.01.2010 року постановою Правління НБУ відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТзОВ «Укрпромбанк». Станом на сьогодні ТзОВ «Укрпромбанк» перебуває в стадії припинення.
Позивач звертався до нотаріуса із заявою про зняття заборони відчуження з його нерухомого майна, однак, отримав відмову у зв'язку з тим, що відсутні докази, які підтверджують припинення зобов'язання по договору іпотеки, надані іпотекодержателем.
Такі обставини, на переконання суду, створюють ситуацію правової невизначеності та порушують права позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, гарантовані їй приписами ст. 41 Конституції України.
Частиною 1 ст.321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором №58Б1-ДК-06, укладеним 08.06.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 та визнання іпотеки, яка виникла на підставі іпотечного договору від 14.02.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Український промисловий банк», такою, що припинена, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про зняття заборони відчуження нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 391 ЦК України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відтак, наявне обтяження переданого в іпотеку нерухомого майна позивача порушує його право власності та перешкоджає вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач перебуває в стані припинення, добровільно не здійснив дій, спрямованих на припинення обтяження права позивача, не надав доказів існування дійсного основного зобов'язання та обґрунтованої заборгованості за кредитним договором, на сьогоднішній день, а позивач не має можливості самостійно звернутись до суб'єктів державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації припинення обтяження, тому суд вважає право позивача порушеним та таким, що підлягає судовому захисту, а відповідні позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1211,20 грн., а також на користь держави 1211,20 грн. - з позовної вимоги про захист прав споживачів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12-13,76-81,89,211,223,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання зобов'язання припиненим, припинення іпотеки та скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №58Б1-ДК-06, укладеним 08.06.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки від 14.02.2007 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , предметом якого є будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити обтяження нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виникло на підставі іпотечного договору від 14.02.2007 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Богатирчуком А.М. та зареєстрований в реєстрі за №696.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» ( ЄДРПОУ 19357325) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» ( ЄДРПОУ 19357325) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Вдовиченко